У Рівному відзначать 109-річчя Уласа Самчука

Вшановуючи геній нашого земляка
(до 109-річчя від дня народження Уласа Самчука)

Він народився у звичайній волинській селянській родині у стародавньому Дермані, серед мальовничої природи, пам’яток старовини, де кожен закуток дихав віковічними спогадами, а хати були не лише житлом, але й місцем концентрації усього, що творило неповторну картину української душі. Таке середовище та успадковані від батьків задатки до праці над собою, жага до знань й самоосвіти, прискорене національне самоототожнення дали дуже скоро несподіваний результат – уже у тридцять два роки Улас Самчук стає письменником світової величини. Славу й визнання йому приніс роман-трилогія «Волинь», де стільки багато автобіографічного, а також близького і зрозумілого кожному із нас.



Дитячі та юнацькі роки письменника не давали натяку на те, що невдовзі цей селянський син не лише стане високосвіченою людиною, але й спроможеться на продукування думок та ідей, котрі ляжуть прозовими рядками й полонять читача глибинною філософією життя. Волинська земля наділила Уласа Самчука тонкою душевною матерією, котра так гостро й точно відчувала світ і була здатна передати усю неповторність і вічну правду буття людини тяжкої селянської праці, праці на землі і заради землі.

"Свіча пам`яті" Уласа Самчука у Рівному

Широта письменницького таланту Уласа Самчука – це також результат постійних пошуків відповідного людського середовища, однодумців. Після дезертирства з польського війська у 1927 р. Самчук потрапляє в Німеччину і, незважаючи на гірку долю емігранта, продовжує самосвіту, вивчає мови, стає вільним слухачем Бреславського університету. І в таких тяжких умовах у нього кристалізується задум написати «Волинь».
Надзвичайно плідним став для письменника празький період життя. Улас Самчук потрапляє в українське культурне середовище, котре іще більше переконує у потребі поділитись думками про вічні цінності волинської душі. Високі ідеали українців-емігрантів, котрі беззастережно вірили у кращу долю свого народу, надихали молодого письменника на творчість, давали сили для літературної праці. Звідси й пояснення чому частини роману-трилогії «Волинь» такі натхненні й вражаючі своїм мистецьким рівнем, глибиною осмислення буття. Талант митця був настільки великим, а художня вартість твору високою, що, незважаючи на факт дезертирства, «Волинь» була перекладена і побачила світ у самій Польщі.





У 1941 р. з початком німецько-радянської війни Самчук повертається на рідну Волинь. Як редактор одноіменної газети він намагається дати землякам орієнтири руху у складних воєнних умовах. Така незалежна позиція викликала швидку негативну реакцію німецьких окупантів – письменника заарештовано й усунуто від керівництва газетою. Щасливий збіг обставин дозволив Самчуку уникнути подальших репресій. І він концентрує себе на публіцистиці.

У Рівному запалили "Свічу пам'яті" Уласа Самчука

Загалом реакція Уласа Самчука на тогочасну дійсність вражає актуальністю й баченням першопричин негативних явищ і подій у житті українського народу. Його критика радянських умовних вартостей, що так міцно засіли в свідомості й практиці життя українців на підрадянській території, не втратила ваги й сьогодні. Адже багато наших співвітчизників продовжують культивувати в повсякденності хибні цінності, нав’язані в радянський час.





Серед гасел, котрі Улас Самчук виносив на сторінки преси в роки війни – заклик до праці над собою. Він сам невтомно удосконалювався духовно й інтелектуально і до цього закликав земляків. У цьому письменник бачив механізм європеїзації українців, коли фізична приналежність до Європи переростала б у духовну.



Життєвий шлях нашого славного земляка скінчився на еміграції в Канаді. Лише кілька років він не дожив до проголошення незалежності України, про яку мріяв і в ім’я якої творив.

Традиційно, 20 лютого, в день його народження, у Літературному музеї Уласа Самчука (вул. Симона Петлюри 17) проходить музейний захід вшанування письменника – «Свіча пам’яті».



Громадськість згадує невтомного трудівника на літературній ниві, презентуються нові видання, присвячені життєвому і творчому шляху митця, лунають промови й слова вдячності Богові за людину, котра надзвичайно багато зробила для свого народу, жертвуючи власним добробутом, спокоєм, постійно наражаючись на смертельну небезпеку.

Колектив Літературного музею Уласа Самчука 20 лютого, о 12 годині відчиняє свої двері та запрошує всіх бажаючих розділити хлібину та поєднатись духом з нашим геніальним земляком, що своєю величною творчістю уславив український народ.

Світлана Гривюк, науковий співробітник Літературного музею Уласа Самчука