Генпрокуратура: за кривавий розгін Майдану 30 листопада ніхто не відповість

Про це повідомила керівник прес-служби столичної прокуратури Яна Соболевська, інформує "Українська правда".

"Таким чином Печерський та Шевченківський райсуди столиці виконали вимоги вказаного Закону про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваних, обвинувачених та засуджених за події, що відбувалися у листопаді-грудні минулого року", - констатувала вона.

За її словами цим Законом передбачений чіткий перелік статей Кримінального кодексу, провадження за якими підлягають закриттю.
"Тому на виконання Закону всі провадження, які розслідувались за цими статтями були закриті. У тих випадках, де у провадженнях не було встановлено підозрюваних, так звані фактові, рішення про закриття приймалися органами прокуратури", - сказала вона.

"У тих провадженнях, де були встановлені фігуранти, так, як це у справі за підозрою Попова, Сівковича, Коряка та інших рішення про закриття приймалися судами", - зазначила Соболевська.

Вона наполягає, що "у своїй роботі прокурори керуються чинними законами України, отже й у цьому випадку прокуратура та суди виконали вимоги Закону, який прийняли народні депутати".

Загалом по м. Києву було закрито 35 фактових кримінальних проваджень, до 21 особи вже застосовані норми цього закону", - повідомила керівник прес-служби столичної прокуратури Яна Соболевська.

Як відомо, Попова, Сівковича та кількох керівників столичної міліції було відсторонено від виконання обов'язків та звинувачено в організації кривавого розгону мирної демонстрації на Майдані в ніч на 30 листопада.



Генпрокурор Віктор Пшонка обіцяв, що Печерський суд обере запобіжний захід Попову, Сівковичу та іншим. Водночас жодних судових засідань з цього приводу не проводилося, принаймні у Генпрокуратурі на запит "Української правди" з цього приводу не відповіли.

Пізніше на допиті Попов заявив, що він діяв за вказівкою тодішнього секретаря РНБО Андрія Клюєва, який тепер призначений главою адміністрації Януковича.

Спочатку ВР проголосувала закон, який амністував лише учасників мирних протестів, але не поширювався на силовиків, які побили людей і журналістів. Однак цей закон не виконивали, поки 16 січня провладна більшість не проголосувала зміни до закону, якими убезпечили від відповідальності і силовиків та тих, хто був причетним до розгону.