26.02.2014, 16:45

Президент НУВГП Микола Сорока - про стан справ в університеті: «Реальна ситуація виявилася складнішою»

Народний депутат України, Президент Національного університету водного господарства і природокористування Микола Сорока прокоментував OGO.ua ситуацію у найбільшому вищому навчальному закладі Рівненщини, яку останнім часом активно обговорюють не лише студенти й викладачі, а й жителі області загалом.
- Ми переживаємо сьогодні нелегкі часи як для нашого університету, так і для держави в цілому. І в цей складний період суспільство, що завжди опиралось на думку інтелігенції та провідних її представників, повинно виробити таку стратегію подальшого руху, яка б дозволила Україні стати не тільки на рівних позиціях у Європейському Союзі, до якого прагне вся наша спільнота, але і виробити такі параметри внутрішньої самоорганізації, що призвели би, перш за все, до стабільного розвитку країни. В такій непростій ситуації хотів би висловити свої міркування з приводу того, що відбувається в університеті, які процеси йдуть у суспільстві, оскільки університет не може існувати поза суспільними явищами Адже вони прямо чи опосередковано відбиваються на його структурі, на його устрої і, найголовніше, - на його подальшому розвитку.

Передовсім, почав би з того чи виконується повною мірою розроблена мною і моїми однодумцями Стратегія розвитку Національного університету водного господарства та природокористування, з якою я йшов на вибори ректора НУВГП. Багато нарікань сьогодні чути саме з цього приводу. Хочу сказати, що вона виконується з врахуванням тих обставин, у яких опинилося сьогодні й суспільство, й університет.

По-перше, коли готувалась ця програма, вона була розрахована на сталий суспільний розвиток - той, який існував у державі на момент обрання мене ректором університету і який був задекларований у наших численних документах, адресованих до органів державної влади, в тому числі й до Міністерства освіти і науки України. На той момент у країні була більш-менш стабільна ситуація. І багато вбачалось кроків, які, як потім стало ясно, здійснити було набагато важче, ніж думалось на початку.

Базуючись на параметричних даних, зафіксованих в офіційних звітах і документах НУВГП, було розроблено Стратегію розвитку НУВГП. Однак реальна ситуація в університеті виявилася складнішою від відображеної у фінансових і кадрових звітах, а реакції його керівництва на міністерські перевірки були обмежені можливостями вищого навчального закладу, які вже перестали відповідати викликам часу. Насамперед маю на увазі дещо застарілу матеріально-технічну базу.

Відразу почали думати, як можна вийти зі стану глибокої кризи і заборгованості університету, яка існувала на той час. Було здійснено ряд антикризових кроків у цьому напрямі. По-перше, утворено Асоціацію випускників НУВГП, з допомогою якої було зроблено поточний ремонт шести аудиторій на суму близько двох мільйонів гривень. По-друге, було розроблено проект власної котельні, який сьогодні вже затверджений та потребує додаткового фінансування 11 мільйонів гривень на його реалізацію. Це дасть нам змогу в найближчому часі, за декілька років, окупити його та мати власне енергозберігаюче джерело. Вдалося облаштувати власну свердловину, що, безперечно, сприяло поліпшенню водопостачання студмістечка.

До початку навчального року було проведено ряд капітальних ремонтів і численні поточні ремонти навчальних корпусів і гуртожитків, де було настелено десятки тисяч квадратних метрів лінолеуму та ламінату (всі ці матеріали були придбані за благодійні кошти). Виконано енергозберігаючі заходи, зокрема встановлено близько 600 пластикових вікон. Одним словом, легше перерахувати не зроблене, ніж те, що зуміли зробити.

На завершення хочу сердечно подякувати професорові Миколі Христофоровичу Корецькому, який донедавна обіймав посаду в. о. ректора НУВГП. Як і весь колектив університету, я шкодую, що він з дружиною перейшли працювати в інший навчальний заклад. Але, тим не менше, він залишається з нами як завідувач кафедри державного управління та місцевого самоврядування. Залишається з нами і його дружина - професор кафедри транспортних технологій і технічного сервісу. Можу сказати, що Микола Христофорович – це, справді, людина титанічної праці. Ми висловлюємо йому величезну подяку, його ім’я буде закарбовано в списку подвижників Національного університету водного господарства та природокористування. Завдяки їм мета реформування НУВГП – ефективне наукове і правове забезпечення державної політики збалансованого сталого розвитку – набуває реальних обрисів. Об’єднавши економічні, соціальні та екологічні чинники, ми повинні забезпечити не тільки розвиток національної економіки, не тільки вирішення соціальних проблем, а й раціональне використання природних ресурсів.