Поетеса, уродженка Рівненщини, написала вірші про Небесну сотню

Посвята матерям Героїв Небесної Сотні

Коли сини збирались на Майдан –
За волю разом до кінця стояти,
Огорнута у вранішній туман
Їх проводжала Україна-мати.

Коли сини рушали від до воріт,
Розлука зимна «Зупини!» вмовляла.
Вона ж синам дивилася услід
І кожен крок дітей благословляла.

Коли синів покрив вогненний дим -
На кров Героїв опадали квіти,
Вона бруківку подавала їм,
Щоб проти куль стояли мужньо діти.

Коли синів принесли на поріг
У домовинах, на Майдані збитих.
Вона сивіла, як промерзлий сніг,
І проклинала вбивць несамовитих…

Колись і це століття промайне.
Колись новий день на землі цій буде.
Колись в нащадках відчай втрат мине –
А Україна біль цей не забуде.

Вона ніколи, чуєте, повік,
І навіть в дні морозного Йордану,
Не витре сліз з очей і впалих щік,
Не зійде з почорнілого Майдану.

Бо тут сини за волю полягли,
Бо тут з роками чується так само,
Як діти їй на вірність присягли
І як востаннє шепотіли «Мамо»…

Вона щоднини бачить вдалині
Небесну Сотню вірності святої...
Вона благає – чується мені –
Не зраджувати пам’яті Героїв.
22.01.2014 р.

40 днів по Небесній сотні: вірші і пісні про героїв Майдану

***

Я – сто перший у Небесній Сотні.
Ми за Україну полягли…
Ви за нас всіх молитесь сьогодні,
Наших вбивць навіки прокляли.

Не один я… Є брати за мною,
Провели не всіх в останню путь,
Відгукнемось звісткою сяйною –
Наші зорі навесні зійдуть.

Як сто перша зіронька займеться
Над землею – це душа моя.
Куля, що лишилась біля серця,
В того повернеться, хто стріляв.

Клянусь вічним болем побратимів.
Вбивці, не сховаєтесь ніде!
В пекло ви закинуті віднині,
Кожного суд праведний знайде!
1.03.2014 р.

***

Майдане...
Майдане, ти пам'ятаєш,
В холод завії весни буйноцвіт?
Майдане! - болем лунає
На цілу планету, на весь Божий світ.

Небесна Сотня помирала тут,
Сивіли коси матерів-батьків.
На вбивць прийде правдивий Божий Суд,
А хто Вкраїні поверне синів?!

Україна в жалобі стоїть на Майдані -­
Вічна скорбота її.
А у небі високому, в білім тумані,
Сотня Небесна стоїть.

Небесна Сотня — молоді життя,
Що так чекали скорої весни.
У небі срібні зорі мерехтять,
А в душах болем - почуття вини.

Українці в жалобі стоять на Майдані.
В піднебесся злітає скорботне: “Простіть!”
Чути в небі високому, в білім тумані:
“Україну всім серцем любіть!”

Майдане, ти пам'ятаєш...
Майдане, вік не забудеш...
12.03.2014 р.

Рівнянка присвятила вірш Небесній сотні

Медичним сестрам Майдану присвячується
Постій, сестричко, не спіши, постій!
Моє життя ти, рідна, врятувала.
Я кинувся із прапором у бій,
На півдорозі куля наздогнала.

Постій, сестричко, в грудях щось пече.
Та ні, спинись, забудь про ті уколи.
Із часом, вір, затягнеться плече,
А серце не загоїться ніколи.

Скажи, сестричко, хто із наших, хто?!
Кого ударив беркут підло в спину?
Чия невинна пролилася кров,
Скількох братів уклали в домовину?

Сестричко рідна, дякую тобі,
На плечах піднесла мене до неба.
Така тендітна, очі голубі…
А я ж козак... Ні, плакати не треба.

Не смій, лебідко, стисни кулаки.
Не маємо з тобою права скніти.
Відходить біль поволі із руки.
Я не помру, ти чуєш, буду жити!

Я мушу жити за братів усіх,
Щоб пломінь волі передати дітям,
Щоб зберегти в нащадках сяйво тих,
Хто в піднебессі зоряно нам світять.

Постій, сестричко, ти ж бо ангел мій.
Не зупиняй, мене не зупинити.
Коли не я, то хто... Рушаймо в бій!
А раптом... Знай, зумію захистити.
22.02.2014 р.



Довідка з Вікіпедії
Марія Морозенко — українська поетеса, член Національної спілки письменників України.

Марія Морозенко народилася 15 березня 1969 року в селі Малин Млинівського району Рівненської області у багатодітній сім'ї. Вона була дев'ятою дитиною із дванадцяти дітей. Коли Марії виповнилося дев'ять років, трагічно загинув батько. Дванадцять дітей піднімала на ноги самотужки мама, Неоніла Андріївна, «Мати-героїня».

Освіта: вища, закінчила філологічний факультет Черкаського наіонального університету ім. Б. Хмельницького (2005).

Літературний редактор, керівник та ведуча культурологічної студії «Духовність української родини» при Національному музеї літератури.

Марія Морозенко автор збірок «Зоряні перевесла» — 1999 рік; «Елегія любові» — 2006 рік; історичної поеми «Княгиня Ольга» — 2004 рік, а також драм «Марія Магдалина», «Вічність», «Князь Святослав». Автор дитячих казок: «Про країну ласунів», навчальних серій «Хто це?», «Що це?», віршованих казок «У зеленому ярочку», «Незвичайні пригоди Чока…», серії пізнавальних загадок, літературного переказу казки «Дванадцять місяців».

Творчі відзнаки: віршована казка «Про незвичайні пригоди хлопчика Чока…» (видавництво «Преса України») відзначена золотою нагородою 3-ої Всеукраїнської виставки-ярмарку «Буквиця», лауреат конкурсу «Рукомесло» в номінації «Твори для дітей», етюд «Вони і лелеки» увійшов у сотню найкращих українських новел конкурсу «Сила малого», рукопис повісті «Великий характерник Іван Сірко» здобув перемогу в конкурсі «Українська сила»; ювілейна медаль «90-річчя карного розшуку України», грамоти численних пісенних фестивалів та міжнародних конкурсів.

Надсилайте власні твори на info@ogo.ua - і нехай память про героїв Майдану буде в серцях українців!