У Рівному обговорили творчість Шевченка і духовні вектори розвитку України [Фото+Відео]

Серед учасників конференції - науковці вишів Києва, Рівного, Острога, науково-методичні працівники Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, письменники, журналісти, педагоги, методисти, бібліотечні та музейні працівники.

200-річчя Шевченка на Рівненщині відзначатимуть упродовж усього року [СПИСОК ЗАХОДІВ]

Відкриваючи конференцію, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, голова Рівненського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка Іван Вєтров, закцентував увагу на багатогранності шевченківських заходів, проведених до ювілею Кобзаря в Рівненському ОІППО, загальноосвітніх навчальних закладах, просвітянських організаціях області. За словами Івана Васильовича, обласна конференція є своєрідним підсумком зробленого і виробленням шляхів подальшої співпраці науковців, методистів і педагогів у реалізації планів з відзначення ювілею Кобзаря. Те, як наша країна відсвяткує ювілей письменника, наголосив ведучий, задасть духовні вектори розвитку України у світовому просторі на майбутнє.



Про світову велич і славу Кобзаря розповів, згадуючи приклади з власної участі у багатьох заходах як в Україні, так і за її межами, директор Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, професор, доктор філологічних наук, академік Української академії наук Петро Кононенко. Кожен народ, зазначив промовець, має свого генія, який уславив ім’я цього народу на віки: для англійців — це Шекспір, для німців — Гете, для українців такою людиною є Тарас Григорович Шевченко. На сторожі пригнобленого українського народу він поставив слово, ним захистив цей народ, показав світові його самобутність і велич, утвердив як націю. Жодній людині, наголосив Петро Петрович, не поставлено стільки пам'ятників, як Т.Г.Шевченку (понад 1500). Його твори перекладені і видані 147 мовами світу. Образ поета втілено в художніх творах, різних жанрів усної народної творчості, в живописних полотнах, творах скульптурного мистецтва. Він живе у наших серцях.



У контексті сьогоднішнього дня запропонував поглянути на ставлення Т.Шевченка до Росії та Польщі перший проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія», доктор філософських наук, професор Петро Кралюк. За його словами, в Кобзаря багато можна знайти такого, що пояснює наші реалії і може послужити орієнтиром. Зупинившись на знакових творах Т.Шевченка, в яких особливо виразно проявилася його позиція щодо Речі Посполитої ("Гайдамаки") та Російської імперії ("Сон"), Петро Михайлович показав, що поет піддавав різкому осуду як польських конфедератів, які принесли українцям чимало бід, так і росіян-москалів, які асоціювалися в нього зі злом, насильством, поневоленням. На думку науковця, "Шевченко інтуїтивно відчував, що саме поляки в майбутньому стануть нашими союзниками і подадуть нам руку". Так і сталося: сьогодні "поляки першими визнали нашу незалежність… і сприяють нам у наших євроінтеграційних змаганнях", а названий старший брат прагне знову "загарбать і з собою взять у домовину".



ВІДЕО: Петро Кралюк - про перебування Тараса Шевченка на Волині

Пізнавальними для слухачів були розповіді про встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку в Москві до 150-річного ювілею поета та про вшанування пам’яті поета в Америці, запропоновані присутнім письменниками Євгеном Шморгуном та Віктором Мазаним.



Відзначаючи 200-річчя від дня народження нашого пророка, не можемо не згадати про ставлення Т.Шевченка до Бога, його віру та розуміння Всевишнього, а також про важливу релігійну складову його творів, його слово як християнина, який не міг не жити та дихати Україною. Власні думки з цього питання виклав Тарас Варварук. Прикметно, що вони звучали з вуст не просто вчителя християнської етики Млинівської гуманітарної гімназії, а кандидата богословських наук.

У Рівному запалили "Тарасову свічу"

Урочистими моментами конференції були виступи бандуристів Михайла Лазарця, учня 9 класу Рівненського обласного ліцею, та Назара Волощука, заступника голови обласного відділення Національної Спілки кобзарів України. Виконані ними твори Т.Шевченка «Мені однаково», «Гайдамаки» та «Думи мої, думи мої…» стали важливим емоційним доповненням виступів промовців.