Рівнянка написала вірш, присвячений Андрію Черненку із "Небесної сотні"

Памʼяті товариша мого сина – Андрія Черненка

Я – щит із фанери, міцніший за сталь,
Тих захищаю, хто духом повстав,
Від кулі сліпої із-за чорної хмари –
Нема у них правди, нема на них кари.

Сосною я був, а батько мій – ліс.
Мене на Майдан хлопчина приніс,
Себе й побратима мною прикрив,
Щоб ворог озброєний їх не убив.

Дрижав я, тремтів у руках молодечих,
Та все ж боронив від вогню і картечі…
Снайпер прицілився в мене – й пробив:
Андрію-хлопчині життя вкоротив.

На мене Андрія поклав побратим,
З болем у серці, з обличчям німим,
Кров цівкою ллється на землю крізь дірку,
Доріжкою смерті ляга на бруківку…

Я – щит із фанери, тепер хочу в ліс,
Щоб знову я там сосною проріс,
Щоб птахи з Майдану туди прилітали
Андрію-герою пісню співали.

Лютий 2014 року



Довідка

Черненко Андрій

9 грудня 1978 — 18 лютого 2014

Народився у с. Слободо-Петрівка Полтавської області. Дитинство пройшло в Черкасах, де й тепер залишились його батьки та брати. Андрій був інженером-технологом та працював автоелектриком у Києві. 18 лютого був поранений у груди та загинув у лікарні. Залишив дружину та 7-місячну донечку Яну. Похований у рідному селі.

Стихи про Героев Украины, Небесную сотню и весь наш народ!

Маєте власні поетичні твори про Майдан, його героїв, Небесну сотню? Надсилайте їх нам на info@ogo.ua - і нехай память про героїв Майдану буде в серцях українців! Ваші поетичні рядки прочитають не лише на Рівненщині та в усій Україні, а й за кордоном!


Рівнянин у вірші запитує: Чому страждає Україна?