01.06.2014, 19:36

Вірші про Майдан та Лист підтримки українським військовим

Читачі порталу OGO.ua продовжують надсилати на адресу редакції свої вірші, присвячені буремним подіям в Україні.
Майдан

Стій на морозі
Аби не замерзнути
Зводь барикади
Що будуть зруйновані
Ніч деструктивна розхитує
Кригою спаяні
Шини та бочки
Мішки зі снігом
У перемішку з долями
Витримай натиск
Годованих падаллю
Вбивць за покликанням
Схиблених беркутів
Люди на жаль
Не духом єдиним живі
Фізично занадто слабкі
Перед щитами
Кийками
Шоломами
За порятунком звертаються
В цілодобову інстанцію
Церковними дзвонами
Терміновою телеграмою
І ставлять три крапки
Замість одної
Допомога вривається
Людськими потоками
Прямими ефірами
Потягами
Автомобілями
Які прориватимуть
Кордони Києва
Ранок підпалює ніч
Димовою шашкою
Стоптано
Зламано
Майже
День викидає
У прірву історії
Порожнє опудало страху
Кинуто виклик владі
Розбитими барикадами
Ребрами та черепами
Уже не звикати
Бачити біль
Пошматованих мрій
А барикади-фенікси
Постануть нові
Вищі
З колючим дротом
Іржавим
Аби раз і напевне
Чекає цікава робота
На всіх недобитих
Інші поїдуть на допити
Хай непритомніють
Прямо в аудиторіях
Спливаючи кров’ю
Як новорічна йолка
Зі смертоносними голками
Тільки самоорганізація
Дасть пережити
Ще одну ніч
Люди на сотні
Чітко поділені
Не натовп
Народ
Що не має лідера
Сам собі лікар
І пекар
І кочегар
Площа задимлена
Курява
Курені
Кращі традиції
Наступу та оборони
Коли навіть беззбройний
Воїн
Коли кожен
Хто поруч
Варта.
І залишки сил здіймаються
Новим українським прапором
Тепер триколором
Жовто-блакитним зі смужкою крові.


Сто перший

Ти був звичайним актором з типовим набором ролей:
Чоловік, батько, син;
Працівник, пасажир, покупець…
Вирішив трохи скоригувати своє амплуа:
Щоб стати героєм – для України,
Приводом – для гордості,
Прикладом – для наслідування.
Ці ролі тобі ідеально підходили,
Однак потягли за собою інші:
Тепер ти мішень – для снайпера,
Потилиця – для влучного пострілу.
І раптово почали надходити нові пропозиції:
Будеш чудовим матеріалом для ранкових новин,
Тілом – для домовини,
Способом гарно підзаробити
Товстому директору фірми ритуальних послуг.
Ти – сивина дружини, яку невдовзі вона зафарбує,
Сон матері, що просинається й на кухню човгає капати валеріанку,
Ти – рана своєї дитини, як довго вона буде гоїтись?
Ти – невелике фото на столику.
Одне, бо декілька – серце не витримає.
Ти спогад болючий для прокручування в голові у найтяжчі миті.
Порожня цифра в статистиці:
Сто перший з Небесної сотні.
На жаль, не останній.
Не переймайся глибоко –
Після смерті
Гра тільки розпочинається.


Героям Грушевського

Бандюкович, ти маєш на роздуми
Двадцять чотири години,
Актуальною стала Довженківська назва
«Україна в огні».
Протистояння: люди – птахи,
Герої проти тваринних інстинктів
Та чемоданів з грошима.
Такий подарунок зроблено
На двохсотліття
Головному екстремісту країни
За новими законами.
А ще – Лобановському,
Також екстремісту,
Бо стоїть своїм пам’ятником
Не в той час і не в тому місці.
Судити його посмертно,
Замотаного брезентом
Організатора масових заворушень.
Куди не глянеш – всюди порушники
Базової регіональської цінності:
Рабської недостабільності.
Усім зрозуміло –
Від овоча жодної поступки
Не буде зроблено.
Через двадцять чотири години
Шини займуться полум’ям,
Проведуться димом кордони,
Чорна завіса у небо полине,
Водомети стрілятимуть кригою,
Черепи ламатимуть беркути –
У кращому разі.
У гіршому – можливий інший сценарій,
Простий і кривавий:
Рушниці, кулі, набої –
Народовбивці готові до бою.
Спливають останні хвилини
Непевного спокою –
Час відновити сили
Перед новою війною,
Аби лізти поперед батька до раю.
Ще недавно порожньо-пафосна фраза
«Помирати за Україну»
Набуває реального змісту.
Падати чорно-червоним –
Підніматися жовто-блакитним,
Як пам’ять загиблим героям –
Морозозів’ялі квіти.


Лист підтримки українським військовим

«Постраждалих серед українських військовослужбовців немає» –
Найголовніша фраза,
Яку око вже звикло вихоплювати
З довжелезного тексту.
Немає…
Значить можна читати далі:
Захоплено, звільнено, знищено, спалено…
Перелік досягнень на «но» вражаючий.
І мільйони людей промовляють подумки
«Дякую».
Ви – герої. Ви протримались ще один день.

Якщо «Є постраждалі…» – білий екран світиться,
А у думках – темрява.
Кожна літера повідомлення проклятого
Роздирає свідомість зсередини.
Вбито чи закатовано… цифра.
За нею – відчай і біль.
Кожним черговим пораненням
Ви докупи зшиваєте хвору, роздерту країну.
Викуповуєте смертним вироком
Право жити без страху і крові – колись недоторкане.
Ми не забудемо.

Вибачте.
За те, що не можемо бути поруч.
Натомість послання пишемо
І благаємо – не здаватися.
Віримо – ви переможете.
Знаємо, випробування – пройдете.

Полум’я, обстріли, вибухи
Зовсім скоро лежатимуть брухтом на смітнику історії.

Ваші прізвища вічною пастою
Будуть записані в пам’яті.

Тільки тримайтеся.

Бодасюк Олена, м. Київ, 21 рік

Стихи про Героев Украины, Небесную сотню и весь наш народ!

Маєте власні поетичні твори про Майдан, його героїв, Небесну сотню? Надсилайте їх нам на info@ogo.ua - і нехай память про героїв Майдану буде в серцях українців! Ваші поетичні рядки прочитають не лише на Рівненщині та в усій Україні, а й за кордоном!


Рівнянин у вірші запитує: Чому страждає Україна?
Щасливе Рівне