Помер колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе [+ ДОСЬЄ]

Едуард Шеварнадзе був міністром закордонних справ Радянського Союзу за Горбачова - з 1985 по 1990 рр.. У 1995 році він став президентом Грузії. Восени 2003 року був змушений подати у відставку в результаті «революції троянд».

Народився він 25 січня 1928 року в селі Маматов Ланчхутського району Грузинської РСР. У 1951 році закінчив партійну школу ЦК Компартії Грузії. У 1959 році отримав диплом Кутаїського педагогічного інституту за спеціальністю «історія».

Помер глава Української православної церкви

Пройшов усі щаблі кар'єри комсомольського функціонера до поста першого секретаря ЦК ЛКСМ Грузії, який він займав в 1957-1961 роках.

У 1964 році обійняв посаду першого заступника міністра охорони громадського порядку Грузинської РСР, в 1965 році очолив це міністерство (з 1968 року - МВС Грузії). На чолі міністерства Шеварднадзе залишався до весни 1972 року, коли був висунутий на пост першого секретаря Тбіліського міськкому Компартії Грузії. Восени того ж року він очолив ЦК Компартії Грузії, ставши першою особою в республіці.

У 1985 році Михайло Горбачов запропонував Едуарду Шеварднадзе пост міністра закордонних справ СРСР. Саме при цьому главі МЗС завершилася «холодна війна», нормалізувалися відносини Москви і Вашингтона, Кремль дав згоду на об'єднання Німеччини, розпалася організація Варшавського договору. У 1985-1990 роках Шеварднадзе - член Політбюро ЦК КПРС.

У березні 1992 року повернувся до Грузії і очолив Державний Рада Республіки, створений після повалення президента Гамсахурдіа.

У жовтні того ж року в результаті парламентських виборів він став главою грузинської держави, головою парламенту країни.

Рівне: допоможіть врятувати життя молодій мамі

5 листопада 1995 більшість населення Грузії обрало Шеварднадзе президентом. 9 квітня 2000 на чергових президентських виборах він знову переміг, отримавши підтримку близько 80% громадян.

З поверненням до Грузії Шеварднадзе вдалося припинити громадянську війну в країні. У червні 1992 року в Сочі (Дагомисі) було підписано Угоду про принципи врегулювання грузино-осетинського конфлікту. У зоні конфлікту були розміщені змішані російсько-грузинсько-осетинські миротворчі сили, що призвело до припинення військових дій і початку переговорного процесу.

Разом з тим, влітку 1992 року різко загострилася обстановка в Абхазії. У травні 1994 року в Москві за посередництва Росії Грузія і Абхазія підписали Угоду про припинення вогню і роз'єднання сил, в червні в зону конфлікту були введені Колективні миротворчі сили СНД, що дозволило зупинити військові дії і почати переговори.

Керівництво Грузії, очолюване Шеварднадзе, не змогло повернути Абхазію і Південну Осетію під владу Тбілісі.

Що економічне ситуацію Грузії, неврегульованість грузино-абхазького і грузино-осетинського конфліктів підірвало позиції Шеварднадзе і призвели до т.зв. «Революції троянд». У листопаді 2003 року були проведені парламентські вибори. Опозиція, очолювана Михайлом Саакашвілі, Ніно Бурджанадзе і Зурабом Жванія, заявила про фальсифікації підсумків виборів і виступила з вимогою відставки президента. 23 листопада Едуард Шеварднадзе подав у відставку.

Едуард Шеварднадзе нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора і медалями, іноземними нагородами. Герой Соціалістичної Праці, лауреат багатьох іноземних премій, почесний доктор Гарвардського, Бостонського, Атлантського, Лос-Анджелеського (США) і Трієстського (Італія) університетів.