На Волині після децентралізації залишиться чотири райони

Минулого тижня Президент Петро Порошенко представив Верховній Раді зміни до Конституції України. Ключовими серед них є децентралізація влади та підвищення самостійності регіонів.

Як зміниться Україна після реформи адміністративно-територіального устрою, «Відомості» запитали у її авторів — радника віце-прем’єр міністра регіонального розвитку України, директора з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука та екс-директора департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою Мінрегіонбуду, а нині — експерта швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DASPRO, директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака.

Як зазначили експерти, пропонована реформа повинна докорінно змінити життя саме простих українців. Адже її мета — зробити так, щоб влада максимально працювала на людей, забезпечуючи їм необхідний сервіс. Для цього потрібні повноваження і ресурси. Саме їх і пропонують перерозподілити на користь місцевих громад.

— Адміністративна реформа передбачає запровадження нової трирівневої системи — регіони-райони-громади. Замість вертикалі державних адміністрацій пропонується запровадити новий інститут представників президента на рівні регіонів та районів, — зазначив Анатолій Ткачук. — Це дасть можливість збалансувати повноваження, ресурси та відповідальність.

Хто може очолити Волинську ОДА?

За його словами найбільше повноважень матимуть громади. Але щоб їх отримати, необхідно пройти процес об’єднання.

Найменша сільська рада в Україні сьогодні налічує 84 особи. Сьогодні науковці підрахували, аби управління було ефективним і на ту чи іншу територію прийшов інвестор (а це податки і робочі місця), потрібно, щоб громада налічувала не менше 9 тисяч осіб. В українських реаліях, це значить, що декілька сільських рад мусять об’єднатися в одну.

— Кожна така громада обиратиме свій депутатський корпус на чолі з головою, який вирішуватиме нагальні питання території. Там же працюватимуть служби, де надаватимуть максимум адміністративних послуг. Орган влади громади має бути розміщений не далі як за 11 кілометрів від кожного села. В той же час в кожному селі буде староста, який забезпечуватиме всі владні функції. Він збиратиме документи у людей, їздитиме до центру громади, оформлятиме необхідні довідки, тобто представлятиме інтереси жителів маленької території. Така модель уже існувала у Західній Україні за часів Польщі, — зазначив Анатолій Ткачук.

Важливо, що владу на території своєї громади обиратимуть безпосередньо люди, відповідно, з неї й питатимуть.

У Луцьку з’явився «бандерівський» під’їзд [+Фото]

На що матиме «вплив» громада? Це дошкільна і шкільна освіта, первинна медицина і невідкладна допомога, комунальне господарство, охорона правопорядку, пожежна охорона, соціальний захист. Тобто, це ті сфери, які безпосередньо потрібні громадянину щодня.

Наступний рівень — район. Він теж формуватиметься з кількох нинішніх районів. За словами Юрія Ганущака, на Волині із 16 планують залишити чотири з центрами у Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському та Камінь-Каширську.

У районі також обиратимуть депутатів районної ради, які формуватимуть її виконавчий комітет. Якщо говорити про повноваження, то тут їх матимуть найменше. Районна влада опікуватиметься спеціалізованою шкільною освітою, спортшколами, школами-інтернатами. Тут розміщуватимуться заклади вторинної медицини та стаціонарів загального профілю.



Волинь залишиться у своїх нинішніх територіальних межах. Як, власне, і решта областей. Тільки після реформи вони називатимуться регіонами. Регіональна (себто, обласна) влада управлятиме професійно-технічною освітою, спеціалізованою медичною допомогою (онко- та кардіодиспансери), займатиметься плануванням регіонального розвитку, збереженням природних ресурсів, будівництвом та ремонтом доріг та іншою регіональною інфраструктурою. Люди і далі обиратимуть депутатів обласної (регіональної) ради, які сформують її виконавчий комітет.

На Волині маєток із вертолітним майданчиком можуть націоналізувати [+Фото]

Важливо, що територіально-адміністративна реформа повинна розпочатися знизу. Тобто, спочатку мають об’єднатися села у громади. Причому зробити це мають самостійно. Один із двох необхідних для цього законів депутати Верховної Ради вже прийняли. А саме — «Про співробітництво територіальних громад». На черзі ще один — «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Для того, щоби громади таки почали «добровільно» об’єднуватися, уряд обіцяє допомогти грішми на розвиток інфраструктури.

Думка волинян щодо пропонованої реформи

Микола Лавренюк,
секретар Залазівської сільської ради Любешівського району:

— На території нашої сільської ради проживає 2 тисячі 364 чоловіка. Дуже багато народжується діток. Тільки у цьому році уже 35. Відповідно потрібно оформляти документи. Тільки з початку року ми видали уже понад тисячу довідок. Центр громади, як пропонується реформою, у нашому кущі має бути десь у Великій Глуші. До неї відстань 25 кілометрів. До Бірок — 12. А дороги у нас!!! До сих пір ще гравійка. Їхати можна зі швидкістю не більше 20-30 кілометрів за годину! Тому, на мою думку, спершу треба дороги зробити, кількість довідок скоротити, ввести їх електронний реєстр, а тоді вже реформу проводити. Проте все хай вирішують селяни на зборах. Але люди не дуже поспішають на обговорення — у них багато роботи по господарству. Можливо, на Петра і Павла таки зійдуться і висловлять свою думку.

Іван Іванчук,
голова Литовезької сільської ради Іваничівського району:

— Ми готові до об’єднання із найближчими сільськими радами. А це Мовниківська, Заболотцівська, Морозовичівська тощо. Вже багато років співпрацюємо із громадою Мірче Грубешівського повіту Польщі і тому бачимо реальні наслідки адміністративно-територіальної реформи. Вони мають якісну освіту, охорону здоров’я. Це все можна зробити і у нас. Сподіваємося, що в нашому випадку центр громади буде саме у Литовежі. Якщо залишатимуть ті податки, які обіцяють, а саме — податок з доходів фізичних осіб, то у нашої громади проблем з фінансами бути не повинно. Адже на нашій території є шахта №9. А це мільйон 700 тисяч гривень податків. Сьогодні їх вилучають. Але ми і зараз не сидимо склавши руки. На території сільради працює ряд підприємств, які податки платять у Нововолинськ, за місцем проживання. Ми переконуємо їх перереєструватися. Так що обома руками «за» реформу. Уже навіть домовилися з владою Мірче про передачу нам пожежного автомобіля для власної пожежної охорони.