Віряни з Рівненщини три дні йшли пішки до Почаєва заради миру в Україні [+Фото]

Початок серпня для Почаївської Лаври - час найурочистіших свят. Саме 5 серпня 1597 року поміщиця Анна Гойська подарувала лаврі чудотворну ікону Божої Матері, яку ченці урочисто перенесли від маєтку Ганни Гойської до Почаївського монастиря. З тих пір монахи шанують цей день, і щороку з давньої традиції проходять по тому історичному шляху хресним ходом, несучи Почаївську ікону. Від Рівненщини до цієї хрестоносної ходи долучились 200 паломників зі Здолбунова, які три дні йшли хресним ходом у Почаївську лавру.

До Рівного привезуть мощі Святого Пантелеймона Цілителя

З історії
«На місці замку поміщиці в 1997 році, в пам'ять ювілею 400-річчя перенесення чудотворної ікони на гору Почаївську, встановили пам'ятний хрест, розповідає дорогою наш провідник, викладач Почаївської духовної семінарії Ростислав Нечипорук. - В 16 столітті їй належали всі навколишні землі. 1559 року грецький митрополит Неофіт подорожував з Москви до Греції, збираючи пожертви для грецьких храмів. Зупинився в маєтку тутешньої дворянки Ганни Гойської, щоб перепочити і в подяку за це подарував поміщиці ікону на липовій дошці. Ікону цю вона помістила у себе в капличці і молилася, після чого в її будинку сталося диво - прозрів її сліпий від народження брат Пилип. В подяку Анна Гойська вирішує віддати чудотворну ікону в Почаївський монастир, а після смерті заповіла монахам всі свої землі. З тих пір, щороку ченці привозять ікону в Вірлів і разом з паломниками йдуть хресним ходом і вносять ікону в Почаївську лавру. Цей хресний хід має особливу охоронну силу. Він надихає, зміцнює віру і береже від бід і напастей і самих паломників, і території, навколо яких цей хід здійснений».





У Рівному вшанують чудотворну ікону Пресвятої Богородиці «Одигітрія»

Рівняни: Три дні ходьби заради миру в країні
Напередодні свята в Почаїв прибули 200 паломників, які три дні йшли хресним ходом зі Здолбунова Рівненської області в Почаївську лавру. У перший день віруючі пройшли 61 км, у другий - 27 км і третій - 25 км. Ноги, стерті до крові, паломники лікували листям кропиви (прикладали до ран) або просто перебинтовували.





«Наш хресний хід присвячений кільком подіям: сторіччю нашого храму і внесенню ікони Почаївської Божої Матері, - каже настоятель Свято-Катерининського храму отець Олександр. - За три дні ми прочитали весь псалтир, молилися за кожного з прочан, за всіх православних християн і вставляли особливу молитву за Україну. Наша країна проходить великі випробування, тому ми постійно читали молитви за мир і благополуччя, а також за упокій душ загиблих в ході АТО, за всіх братів і сестер, за всіх невинно убієнних. Всього брали участь 250 осіб, з них 196 дійшли до Почаївської лаври. Це вже наш четвертий хресний хід, і з кожним роком до нас приєднується все більше молоді. Наймолодшій паломниці - 5 місяців, правда, вона їхала в колисці».







«Я думала, що не прийду, - зізнається паломниця Анна, практично падаючи на асфальт біля стін лаврської трапезної. - Але коли побачила ворота Почаївської лаври, впала на коліна і залилася сльозами! В селах, які ми проходили, зустрічали добре. В один із днів довелося йти майже 12 годин, щоб встигнути до свята. Ночували при монастирях або просто в наметах. Коли було особливо важко, ми ще голосніше співали псалми і молилися. Тоді перестаєш відчувати біль і не помічаєш крові на ногах. Так, є мозолі і рани, але ми все терпимо заради Христа».

На Рівненщині руйнується костел 1725 року







Коментар Владики
Після завершення хресного ходу владика Володимир, утомлений, але щасливий, радісно повідомив: «Живий наш Бог і жива наша віра. І справа не в кількості кілометрів. Наприклад, в наш монастир до свята Почаївської ікони Божої Матері приходять кілька хресних ходів: з Івано-Франківська (220 км), Волині (150 км), Здолбунова (120 км), Тернополя (70 км), Львова (140 км) і навіть Польщі. Від паломників я дуже часто чую: коли переступаєш поріг Почаївської лаври, відчуваєш, що потрапляєш на небеса. Думаю, такий шлях по життю і веде до Царства Небесного. Це справжній духовний подвиг. Цього року було близько 3000 «хрестоносців», серед яких дуже багато дітей і молоді, і це особливо радує! Царство Небесне береться силою, і той, хто трудиться, той і отримає його. А лежачи в кімнаті з кондиціонером перед екраном телевізора Царства Небесного не досягнеш. Тільки подвигами, труднощами, терпінням, молитвами, потім, мозолями люди сподобляються Царства Божого та блаженства в Дусі Святому».