Релігійне підґрунтя свята

Величне свято Преображення Господнього – явлення величі Ісуса Христа на горі Фавор (Табор) святкується ще з ІV століття. За Матвієм, Марком та Лукою: одного дня Ісус, покликавши з собою трьох апостолів (Петра, Якова та Іоанна), привів їх на високу гору Фавор. Там на очах в апостолів Ісус «преобразився»: лице його засяяло, як сонце, а вбрання стало яскраво-білим. Біля Ісуса з’явились пророки Мойсей та Ілля, а з ясної хмари, що всіх окутала, пролунав голос: «Це – мій улюблений Син, що я його вподобав, його слухайте» (Мт.18,5). Явлення давніх пороків символізувало нерозривний зв'язок між Новим і Старим Заповітами. Свято Преображення Господнього належить до дванадесятих (дванадцяти найбільших у році).

Мати імператора Костянтина Великого рівноапостольна Єлена побудувала на горі Фавор великий храм на честь свята Преображення. В історії про храм збереглися літописні згадки й свідчення очевидців, а сама пам’ятка була зруйнована в ХІІ столітті завойовниками.

Що покласти до кошика?

В народі свято Преображення називають Яблучним (Другим) Спасом, адже з давна-давен незамінним атрибутом спасівського кошика були яблука.

Говорили, що до торжества їх їсти не можна, адже саме освячені фрукти символізували здоров’я та щастя. До кошика, окрім яблук, клали сливи, груші, свіжий мед, качан молодої кукурудзи, віск, васильки, чорнобривці, жоржини, калину…

Після Богослужіння вся сім’я сідала снідати. Спершу господар виголошував молитву, а згодом усі куштували яблука з медом, пили виноградне вино, аби врожай на наступний рік родив, їли традиційні пироги з яблуками, котрі господині випікали до свята.

Спасівські традиції

До дня Преображення селяни намагалися зібрати всі зернові. На Спаса знахарки востаннє заготовляли цілющі трави. Кажуть, що цього дня рослини наділені особливою силою. Збирати зілля треба вдосвіта, коли сходить роса. В народі говорять, що після торжества меншає кількість комарів, бо їх розганяє святе сонячне проміння. Свято Преображення завершує літній період. Спас відкриває шлях до осені. Не дарма кажуть: «Прийшов Спас – бери рукавиці про запас».

Колись в переддень свята після вечері українці молилися і залишали за собою декілька ложок та страву, щоб «діди» приходили на вечерю (вважалося, що душі покійних родичів злітаються до будинку). До свята пекли поминальні калачі та невеличкі хлібці, які роздавали бідним.

Яблучний пиріг



Спасівський яблучний пиріг (на фото) приготувати неважко (перевірено,-авт.).

Рецепт наступний: 250-300 грам маргарину змішуємо з 200 грамами цукру, додаємо 2 яйця, 450 грам муки(можна більше), соду та 3 столових ложки сметани.

Все ретельно змішуємо у вищенаведеному порядку. Яблука тремо на великій тертці, додаємо цукор, за смаком корицю, вичавлюємо з суміші зайвий сік. Тісто ділимо на 2 рівні частини. Першу посипаємо сухариками та викладаємо на неї яблука. Накладаємо решту тіста, змащуємо збитим яйцем, проколюємо вилкою. Пиріг ставимо в духовку на 40-45 хвилин. Після того, як час вийшов, даємо пирогу ще трохи постояти, аби ліпше застигнув.