Вибори-2014: хто з Рівненщини піде до Верховної Ради? [ЧАСТИНА 1]

Передумови виборів

Ідея перевиборів до Верховної Ради «витала в повітрі» ще з того моменту, коли депутати підтримали так звані «диктаторські закони». А можливість реального її втілення побачили вже після втечі екс-президента Януковича та обрання новим главою держави Петра Порошенка. Одним із головних гасел його виборчої кампанії були перевибори на усіх рівнях, а першочергово – до Верховної Ради. Цей намір він повторив і в інавгураційній промові.

Зрозуміло, що, враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію, війну в країні, Порошенко не міг першим же своїм кроком оголошувати про розпуск Верховної Ради. Хоча чимало експертів радило провести вибори якнайшвидше — аби якомога більшу частину надвисокого президентського рейтингу Порошенка конвертувати в результат його політичної сили.

Але і силу спочатку треба було сформувати, і про “правила гри” домовитись, і юридично все оформити так, аби Захід не відчув початку повторення диктатури. Зрештою, відповідь “спливла”: “УДАР” і “Свобода” вийшли з коаліції, і після закінчення 30-денного “зворотнього відліку” Президент оголосив про розпуск парламенту. “Правила гри” залишили ті самі — імовірно, з цілої купи причин. Одна з них - “задобрити” нинішніх мажоритарників: за короткий термін виборчої кампанії “розкрутитись” на округах новачкам буде важко. (Якщо, звісно, в окрузі не забули про свого нинішнього депутата). Інша — не допустити появи величезної неконтрольованої фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Адже “чиста” пропорційна система дає Ляшкові більше людей у парламенті, ніж змішана — на “мажоритарці” успіхи його політсили, вочевидь, будуть на порядок скромнішими. Є і ще чимало причин, але виборцеві можна подати все благородно: під час війни, мовляв, не час гратись у відкриті списки та інші новації. Зрештою, 25 серпня Порошенко оголосив про розпуск парламенту і назвав дату виборів, а за два дні й пропрезидентську політсилу остаточно сформували, перейменувавши “Солідарність” у “Блок Петра Порошенка”, аби обійти діючу законодавчу заборону на участь у виборах блоків.

Рівненщина: хто піде в нардепи від партії Порошенка? [+СПИСОК]

У своєму зверненні президент Порошенко зазначив, що «Вибори нового парламенту відбудуться 26 жовтня 2014 року. Це рішення я ухвалив у строгій відповідності зі статтею 90 Конституції України. З урахуванням очікувань переважної більшості громадян України та на виконання власного слова, яке давав, балотуючись на посаду Президента».

І тут, як кажуть, «понеслося»: одні раділи тому, що з’явилася можливість зайняти тепліше містечко, інші стверджували, що зараз не час проводити перевибори, хоча і розуміють, що ті депутати, які зараз сидять у кріслах нардепів, значною своєю мірою вже давно не відстоюють інтереси громадян України. Хоча це не найголовніше, головне те, що передвиборча гонка стартувала. І ми вже можемо оцінити і зробити своєрідний прогноз майбутньої ситуації: хто може стати майбутніми нардепами від Рівненщини.

Списки політичних партій

Згідно виборчого законодавства, нині встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану виборчу систему. Тобто 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному  окрузі за виборчими списками політичних партій і така ж сама кількість - за мажоритарною системою в одномандатних округах.

Прогнозують, що найбільшу кількість голосів отримає “Блок Петра Порошенка”. Який, до слова, очолив рівнянин Юрій Луценко. Так, приміром, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, якби вибори до парламенту відбулися зараз, найімовірніше перемогу святкували б на них представники пропрезидентської політичної сили.

Респондентам було запропоновано декілька конфігурацій політисил, які могли б узяти участь у виборах. У випадку, якщо партії "УДАР", "Солідарність" і "Третя республіка" склали б гіпотетичний "Блок Порошенка", він набрав би 31,4% голосів тих, хто проголосував би на дільницях. Далі симпатії розподілилися таким чином: Радикальна партія – 20,9%, "Батьківщина" – 14,9%, "Громадянська позиція" – 10,9%, "Свобода" – 5,8%, "Сильна Україна" – 5,1%, Компартія – 3,4%, "Самопоміч" – 2,7%, Партія регіонів – 2,4%. У випадку, якщо партія "Солідарність" на чолі з Порошенком брала участь у виборах самостійно, симпатії розділилися так: Радикальна партія – 20,5%, "Солідарність" – 20,3%, "Батьківщина" – 15,3%, "Громадянська позиція" – 10,6%, "УДАР" – 9,3%, "Свобода" – 5,7%, "Сильна Україна" – 5,1%, "Самопоміч" – 3,2%, Компартія – 3,0%, Партія регіонів – 2,6%.

Позачергові вибори до Верховної Ради-2014: календар

(Опитування було проведено з 16 по 23 липня. В ньому взяли учать понад 2 тис. респондентів з усіх регіонів України, окрім Криму. Статистична похибка не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, та 1,4% для показників близьких до 5%).

Імовірно, на результат “Блоку Петра Порошенка” найбільше вплине те, наскільки вдалою буде діяльність Президента щодо вирішення конфлікту з Росією, а також кадровий склад її виборчої команди. Якщо у партії Порошенка «вилізуть» ті, хто був у Партії регіонів чи у КПУ, або ж просто засвітяться обличчя, що явно не асоціюються з гаслом “Жити по-новому” - голоси пропрезидентського блоку відтягнуть “Батьківщина”, “Свобода”, але чи не найбільше — такі відносно нові політсили як Радикальна партія та “Громадянська позиція”. Погодьмося, у випадку надмірної кадрової неперебірливості Порошенка “жити по-новому” для значної частини виборців означатиме — проголосувати за нескомпрометованого військового Гриценка або ж повірити “агітації з вилами” експресивного Ляшка.

Вочевидь, не надто втішать своїм результатом “Батьківщина” і “Свобода” - остання президентська кампанія показала, що ці політсили значною частиною суспільства починають сприйматись як “старі”. Залишається відкритим питання: хто до виборів ще залишиться у партії “леді Ю”. Адже, за останньою інформацією, близько десятка жвавих прихильників Юлії Тимошенко, серед яких Арсен Аваков, Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк, збираються покинути цю партію. Припускають, що Яценюк може відмовитись від походу в депутати в обмін на обіцянку підтримати його кандидатуру на посаду прем'єра, або ж... реанімувати призабутий останнім часом “Фронт змін”. Приміром, включивши до його списку героїв АТО. Якщо на президентських виборах-2010 камуфляжний “прикид” Яценюка на похмурих білбордах сприймався як недоречний “креатив” піарників, то нині і фронт, і камуфляж, як кажуть, - у тренді. Та й прем'єр за останній рік справді вдало наблизився до того іміджу, який йому невдало створювали в 2010-му. Отож, і ця політична сила може спробувати поборотись за подолання прохідного бар'єру.

Рівнянин очолив партію Петра Порошенка [+ДОСЬЄ]

Під знаком запитання залишається проходження до парламенту кількох партій, показники яких близькі до прохідного мінімуму. І, певно, саме вони найбільше будуть застосовувати всі можливі варіанти для агітації впродовж цих двох місяців, щоб хоч трохи зміцнити свої позиції, проскочити до парламенту і, можливо, отримати там “золоту акцію”. (Так би мовити, “погратись у Литвина”, адже саме політична сила колишнього голови Верховної Ради не раз прославилась участю в коаліційних торгах). Отож, «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, «Партія регіонів» на чолі з Михайлом Добкіним, “Самопоміч” мера Львова Андрія Садового (який останнім часом їздить Україною і вже провів свою партію до Київради) мають хиткі позиції на жовтневих виборах, проте у них все ж є шанси «вскочити» в останній вагон потяга «Нардепи».

У наступних частинах огляду - про імовірних кандидатів у мажоритарних округах Рівненщини. Слідкуйте за оновленнями на порталі OGO.ua!