Дубенський замок — історія і драма

Рівненщина — одна із тих областей, де розташовані історичні місця, які ваблять не одного мандрівника та любителя історичного колориту. Сьогодні ми помандруємо древніми коридорами та таємними підземеллями Дубенського замку.

Неприступна фортеця
На березі колись повноводної річки Ікви стоїть старовинний Дубенський замок. Як пишуть історики, його спорудив князь Костянтин Острозький у 1492 році.
Замковий комплекс складається з трьох палаців: надбрамного корпусу — XV ст., палацу князів Острозьких — XVI ст., палацу князів Любомирських — XVIII ст. У різні часи власниками замку були відомі історичні постаті: князі Острозькі, Заславські, Любомирські, Барятинські, Сангушки. Кожен із них надавав замку певного архітектурного стилю.
Замок захищений оборонним ровом і бастіонами системи Вобана XVII століття, в яких розташовані каземати.
У давнину замок мав дещо інший вигляд — це була сувора конструкція неприступної фортеці. Протягом століть його неодноразово намагалися захопити, проте спроби не увінчувалися успіхом. Лише у Першу світову війну австро-угорські війська важкою артилерією частково зруйнували фортецю. Останнього удару по замку завдала армія СРСР, після якої споруда перетворилася на руїни. Свого часу у стінах замку розташовувались різні відомства: староство, суд, сеймик, військова частина тощо. Із 1993 року замок входить до складу Державного історико-культурного заповідника Дубна.

Романтична легенда про башту Беатка
До замку можна потрапити, пройшовши через підйомний міст та похмурий коридор надбрамної конструкції. Зліва виблискує білизною замок Любомирських на двадцять одне вікно фасаду. Навпроти нього стоїть такий самий, але менший, замок Острозьких. Ось тут можна поблукати і підземеллям.
Дубенський замок не зраджує загальноприйнятим традиціям і у своєму активі має не одну легенду. Однією з них є розповідь про башту Беатка. Кажуть, що колись татари мали нахабство напасти на місто у день одруження Беати, племінниці Острозького. Розгнівана дівчина розгромила намет татарського хана та мало не до смерті налякала татар, які змушені були тікати подалі від замку.
Бурхливі події кінця XVI-XVII ст. у районі Дубна були відображені Миколою Гоголем. Скарби, напади татарів і козаків, підземні ходи, озброєння замку, особа власника Дубна — київського воєводи князя Острозького і його доньки Катерини знайшли відображення у його всесвітньо відомій повісті “Тарас Бульба”.
Середньовічні мури й вежі Дубенського замку нікого із відвідувачів не залишають байдужими. Атмосферу навколо замку наповнює справжній дух історії, згадки про відважні бої, світські інтриги та романтичні пригоди. Адже не важко уявити, як колись у замку влаштовували розкішні банкети та бали, відважні поєдинки із битвами не на життя, облаштовували таємні підземелля, де зберігали неймовірні скарби, від яких, напевно, у кожного перехоплювало дух.
Сьогодні Дубенський замок поступово відбудовується і реставрується. На його території діють музеї, виставки. Ця рідкісна за красою фортифікаційна споруда по праву може вважатися визначною пам'яткою не тільки Рівненщини, а й усієї України.