Ми у Facebook
22.09.2014, 05:39

Чому чоловіки уникають штампа у паспорті

“Чому він на мені не жениться? Я ж для нього усе роблю”, — так чи не кожну телефонну розмову починає 27-річна Оксана. І хоч за цим чується “Для мене це непринципово, але що люди скажуть...”, запитання залишається без відповіді. Небажання чоловіка йти у РАЦС вже неодноразово висміяне в анекдотах, та все ж — чимало молодих людей досі не квапляться пов’язати себе узами Гіменея.
— Я не бачу сенсу в одруженні — штамп у паспорті абсолютно нічого не вартий. Якщо він комусь із майбутнього подружжя потрібен в якості гарантії, то, вибачте, а навіщо взагалі тоді одружуватися? Якщо не довіряєте одне одному? — бурхливо реагує на запитання 29-річний Володимир, який розлучився три роки тому. — До речі, багато хто саме після одруження перестає цінувати стосунки. Думає приблизно так: “Все одно він/вона нікуди не подінеться”.
Але статистика свідчить зовсім про інше — розлучаються. Часто-густо навіть діти не є стримуючим чинником. Я знаю чоловіка, який після розлучення навмисне зробив усе, щоб платити мінімальні аліменти. Подумав, що колишня дружина, яка була ініціатором розлучення, витрачатиме все на себе, а не дитину. Разом із тим завів накопичувально-страховий поліс для сина. Грошам, які він йому регулярно відкладає, хлопець сам зможе дати раду після повноліття.
Психологи стверджують, що головною причиною страху перед шлюбом у розлученого чоловіка є... ще одне розлучення.
— Людина мала негативний досвід, який передбачає кілька зовсім неприємних речей на зразок: зрада (чи психологічна чи фізична), поява іншого, який “сильніший, розумніший” і таке інше, — розповідає психолог Алла ЯРЕМОВИЧ. — Утім, зізнатися у цьому самому собі — не можна, бо ж “я такий хороший, а мене отак покинули”. У цьому випадку “не хочу” мине з часом. Полегшення буде, якщо чоловік відчує свою значущість або ж з появою достойного об’єкта уваги (жінки), яка відповідає взаємністю й навіть проявляє ініціативу.
А от 30-річна Юлія постійно скаржиться на свого кавалера: шість років разом, а коли справа доходить до вирішення важливих питань — біжить радитися з мамою.
— Таку поведінку чоловіка можна пояснити надмірною маминою турботою в дитинстві, — продовжує психолог. — Мама “не давала вирости”, не відпускала від себе, не давала бути самостійним, приймати рішення. Часто помітні й випадки, коли дитину лякають, мовляв, дивись, ти ж без моєї допомоги можеш загинути. От і виростає такий собі мамин синок. Він психологічно досі залишається маленьким хлопчиком. І хоча вважає себе дорослим, приймати рішення й брати на себе відповідальність не хоче. Хоча вже давно час...
— На мою думку, одружуються з трьох причин — велике кохання, велика дурість, розрахунок, — переконаний 25-річний Юрій. — Рано чи пізно кожного чоловіка спіткає щось із цього переліку. Я не буду переконувати, що шлюб — то велика помилка. Це не так. Але при здоровому глузді чоловіку на це зважуватися не варто. Тим паче коли стаєш старший і дізнаєшся все більше мінусів, які можуть виникнути при спільному проживанні. Якщо молодий чоловік самостійний, готує, прибирає, має цікаву роботу, то куди йому поспішати? Неофіційних стосунків та зустрічань — вдосталь. Та й дітей краще навчитись спочатку бавити чужих, а потім — своїх. Так що нема чого спішити поперед жінки в пекло :)
Однією з причин небажання одружуватися є пошук ідеалу. За словами пані Алли, формування такого ідеалу у свідомості — явище нормальне. Щоправда, і тут слід бути обережним. Адже чомусь ідеали в чергу не шикуються... Та й мають свої уявлення про потенційного кавалера. Тому варто налаштуватися на пошук компромісного варіанту.


P.S. 32-річний Андрій, сумуючи з приводу того, що його покинула дівчина, нарікав: “Ми з нею два роки разом прожили. А тут — я йду, бо ти й не думаєш на мені женитися! Ну до чого тут я? Коли ми з’їжджалися, вона ж сама сказала, що не хоче заміж, що їй і так зі мною добре... То чого ж я мав їй нав’язувати шлюб, якщо їй він не потрібен?” І йому, як і багатьом іншим, не доведеш, що з того моменту, коли були сказані слова “мені і так добре”, збігло чимало води... Для нього за два роки нічого не змінилось...


Андрій ЛЯШУК, музикант, учасник гуртів “Чезз акустік мюзік”, “Карма”, “Сільська музика”:

— Чесно кажучи, не розумію таких чоловіків. Свого часу одружився у 21 рік. Думав тоді, що так буде краще і мені, і дружині. Адже в нашому світі гуртом жити легше. Не помилився. З дружиною живемо у любові та злагоді до сьогодні.

Наталія САВЕНКО, директор кадрового агентства “Спеціаліст”:

— Чоловіки не хочуть одружуватися, бо не готові брати відповідальність за іншу людину. Хочуть насолоджуватись свободою у стосунках, що навіюється сучасним світом. У моді не сімейні цінності, а цивільний шлюб. Ще років десять тому це був виклик суспільству, всі називали таких людей співмешканцями, а сьогодні це — норма. Те саме стосується народження дітей. Хоча моя особиста думка, що потрібно одружуватись і ростити дітей в законному шлюбі.





На правах реклами