Ми у Facebook
09.11.2014, 12:30

Рівненщина: мільйони Героя соцпраці Плютинського не можуть поділити після його смерті [Розслідування]

Успішне протягом десятиліть агропідприємство «Зоря» оголошене банкрутом. Рівненське господарство багато років гриміло під славним ім`ям Володимира Плютинського. Володимир Плютинський помер у вересні 2009 року у віці 82 роки, дітей з дружиною не мав. Його спадщину не можуть поділити й досі.
Хто спадкоємець?

Після похорону дружина, Марія Плютинська, впала в депресію і провела довгий час в лікарні. Друзі сім`ї Плютинських, коли відвідували її, пропонували подбати про заповіт, але п.Марія не схотіла, відказавши, що як з колгоспу добро прийшло, то нехай туди й повертається. Через кілька місяців після кончини чоловіка померла і вона.

Спорожнілий двоповерховий будинок Плютинських на вул.Хмельницького в Зорі замкнули. Шість одиниць зброї, яка належала раніше Володимиру Антоновичу, затятому мисливцю, передали на зберігання в міліцію, це пістолет, автомат, мисливська вогнепальна зброя. Його позашляховики загнали в гараж.

Хату обкрадали вже кілька разів, розбиваючи шибки та ламаючи двері. З авто, кажуть, познімали колеса.

- Улітку цього року я тричі заявляв в міліцію про крадіжки з будинку, - розповідає Володимир Захарчук, який вже кілька років доводить в судах, що він є позашлюбним сином Володимира Плютинського. - Вони сталися одна за другою, з невеликим проміжком у часі. Що саме вкрали, та й чи було що красти – я не знаю, ніколи не переступав поріг цього будинку. Подруга моєї матері, а вона померла за місяць до Володимира Антоновича, розповідала, ніби він хотів взяти мене в свою сім`ю ще малим, але дружина була категорично проти. Батькова сестра Броніслава навіть розповідала, що Володимир Антонович навіть хотів одружитися з моєю матір’ю, але їхня мати була проти цього. Тож мене ніколи в цей дім навіть не запрошували. У лікарні батька відвідував, в будиночках (лікувально-оздоровчий комплекс на території «Зорі» - авт.) в Садках бував, іноді заходив і до службового кабінету, батько кавою пригощав. Але наші зустрічі завжди відбувалися потай від людських очей і дуже рідко, батько завжди був дуже зайнятий, зранечку – вже на роботі. Я спочатку звертався до нього, як усі - «Володимире Антоновичу», але він сам зробив мені зауваження, - сказав, не кажи так, звертайся, як до батька.

Де мільйони?

У травні 2008 року газета «Рівне вечірнє» опублікувала дані видання «Коментарі», яке оцінило статок двічі Героя Соцпраці, якому ще за життя поставили в центрі Зорі погруддя, і депутата Верховної Ради двох скликань Володимира Плютинського у $98 млн., на той час це близько 490 млн. гривень. Сам Плютинський, коментуючи цю цифру, сказав тоді, що загальна вартість «Агропромислової корпорації «Зоря», якою він керував, становить 140 мільйонів гривень, не рахуючи його особистих статків.

Як розповідав кілька років тому кореспондентові «Рівне вечірнє» племінник Володимира Плютинського, теж Володимир Плютинський, його дядько у приватному підприємстві «Зоря-Агро» володів акціями на суму 29,7 мільйона гривень, на які суд за позовом одного з інвесторів у липні 2009 року наклав арешт. Рішення було оскаржене, і після смерті Плютинського Апеляційний суд залишив рішення без змін, тобто акції були під арештом. Потім на підприємство прийшов новий власник. «З метою заволодіння акціями Плютинського у ПП «Зоря-Агро» було підроблено його підписи і внесено зміни в установчі документи, а самі акції привласнили фізичні особи», - повідомив РВ п.Плютинський.

Невдовзі після смерті Плютинського «виплив» заповіт, за яким він нібито заповідав усе своє майно на грошові вклади… тодішньому бухгалтеру агрокорпорації «Зоря». Яка, до речі, зараз теж працює в цьому господарстві. І досі немає рішення суду про те, чи справжній був той заповіт, складений за місяць до смерті Володимира Плютинського, чи є Володимир Захарчук його сином і хто, зрештою, успадкує його майно. Крім уже згадуваних осіб, намагаються вступити через суд в права власності й родичі Марії Плютинської.

- Володимир Антонович за життя був основним акціонером і володів контрольним пакетом акцій, - каже його племінник Володимир Плютинський, - однак люди з його близького оточення перерозподілили ці акції. Зараз я й не знаю, кому вони належать Справа дуже заплутана. Суди тричі визнавали Захарчука сином, потім ті рішення були скасовані. Те ж саме і з заповітом, зараз суд по новому розглядає справу. Я з неї вийшов і більше ні на що не претендую. Ми з Захарчуком розійшлися в питанні розподілу відсотків на володіння.

Чия земля?

У серпні цього року суд визнав ПрАТ «Агрофірма «Зоря» ім. Плютинського» банкрутом.

- У цього акціонерного товариства зі Статутним фондом у 100 мільйонів гривень боргу – на 200 мільйонів, - каже представник призначеного судом арбітражного керуючого Павло Коронівський. - Підприємство шахрайським шляхом доведене до банкрутства. Лише боргу у Пенсійний фонд та несплачених податків – на 7 мільйонів гривень, і накопичувалися вони роками. А ще є борги по зарплатні, за паї, за електроенергію та газ. Виконує обов’язки голови правління ПрАТ Ігор Саміла, він же – заступник комерційного директора на ТзОВ «Зоря» і співвласник компанії «Габен», акціонера «Зорі». Виходить, що поля засівала одна «Зоря», а врожай збирає інша «Зоря», причому друга не відповідає за борги першої.

Ігор Саміла на своїй прес-конференції у Рівному заявив, що основна мета судової справи про банкрутство – захопити землю. «Агрофірма «Зоря» ім.Плютинського» до свого банкрутства володіла 30% ріллі Рівненського району, обробляючи 6 тисяч гектарів. До 2009 року, коли помер Володимир Плютинський, «Зоря» обробляла 11 тисяч гектарів. Частину тих 5 тисяч га, які п.Саміла назвав неефективними, обробляють тепер інші підприємства, частина стоїть без обробітку.

Джерело: press-centr.com





На правах реклами