Як розмовляють на рівненському Поліссі [БЛОГИ]

«Доцю, зваж-но мені кілограм яблік», – такими словами привернула до себе увагу бабуся всю чергу на Андріївському ринку в Рівному. Оце її специфічне, регіональне й оригінальне слово «яблік» означає «яблук». Це не русизм і не слово-паразит, на кшталт «тіпа», «чувак», «йоли-пали», «канєшно» та ін., це діалектне слово, яким розмовляють люди лише у певному регіоні. Ну погодьтесь зі мною: якби нам не товмачили (тобто «вбивали в голову»), що потрібно розмовляти українською літературною мовою – нею ніхто, апріорі, не розмовляє. Ви бачили людину, яка дихає чистим киснем? Ні, не бачили, і я не бачила. Ми вдихаємо повітря – суміш різних хімічних сполук. Так і з мовою. Розмовна і літературна мова – це не синоніми і не антоніми, це дві легені. Діалекти не засмічують мову, вони роблять її по-особливому домашньою, рідною. Під час ділової зустрічі людина не зможе розмовляти діалектами, проте у стінах батьківського будинку – говоритиме «хатньою» мовою.

Рівненщина багата регіональними говірками. Привертають увагу, навіть, слова «шо», «га?» – замість «що», «що саме?». Тут на кожному кроці всі шокають і гакають :).

Особливо популярними у використанні діалектів є північні райони Рівненської області – Дубровицький, Зарічнянський, Володимирецький та Сарненський. Наведу конкретні випадки, щоб Ви відчули колорит..."

ЧИТАТИ ДАЛІ

Статті до теми:

У Рівному презентували словник сленгу

ОСЬ ЩО виявили в рівненських газетах борці за чистоту мови

Професор Іван Хом'як: Доля української мови залежить від кожного з нас

Джерело фото: "Слово Волині"