Рівненщина: поляки шукають у Тинному поховання офіцерів

11 листопада - цей день для поляків національне свято Незалежності, коли народ вшановує пам'ять героїв, всіх хто віддав найвищу цінність – власне життя в ім’я незалежності.

В цей день віддають шану також поляки усім союзникам, які були спільниками у боротьбі за становлення незалежності держави – союзну латвійську армію, білоруські відділи та найбільшого українського спільника та союзника Польщі - Симона Петлюру, який об’єднався з поляками в боротьбі проти спільного ворога – радянської влади.

На сьогодні найбільшим надбанням такої співпраці є вихід у світ понад 500 сторінок книги «Польща та Україна в боротьбі за незалежність», презентація якої нещодавно відбулася на базі історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, де вперше в історії вміщені дослідження архівів та документальних карт, фотографій, які стали доступними для істориків зовсім недавно - з 2005 року, коли за сприяння української влади почалася співпраця науковців двох народів. Над даним виданням працювали співробітники Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) та Інституту Східноєвропейських Досліджень Варшавського університету. Книга вийшла за спонсорства Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку українською та польськими мовами.

Як відомо, Радянська Росія брала безпосередню участь у поділах Польщі і не вважала, як і Україну за повноцінну державу, яка має право на власне самовизначення. Тому з історії був повністю викреслений польський період в історії України, і навпаки.

Цьогоріч дану експедицію до Тинного очолили доктор історичних наук Ради охорони пам’яті боротьби мучеництва Варшави – Домініка Семпінська, директор Державного підприємства «Волинські старожитності», старший викладач кафедри документознавства та музеєзнавства Східновропейського національного університету імені Лесі Українки - Олексій Златогорський, Тарас Верба – науковий співробітник, археолог ДП «Волинські старожитності». Як відомо, дана організація єдина в Україні, яка має право вести розкопки польських солдатів. Саме вони проводили розкопки в урочищах Катинського лісу під Смоленськом та Бикивні.

Польський період історії Тинного насичений різноманітними подіями та й досьогодні цікавий історичними та архітектурними пам’ятками. Тут знаходилися доти, шлюзи-мости через річку Случ. Тому при наступі Червоної Армії 19-21 вересня 1939 року тут пройшли бої, під час яких загинули польські вояки, а тих які здалися розстріляли в лісі за селом. Приблизне місце захоронення польських офіцерів на карту Тинного першої половини ХХ століття нанесли вперше тинненські школярі-дослідники, з розповідей старожилів – свідків тих подій.



Також в одному із дотів загинув відомий польський командир Ян Полбот, який нагороджений найвищою військовою польською нагородою Хрестом Віртутті Мілітарі. Оскільки радянська влада намагалася абсолютно стерти даний період з історії та пам’яті місцевим жителям не дозволялося навіть насипати могили. Представники даних організацій хочуть знайти та перепоховати за католицьким обрядом останки тих, хто віддав своє життя в боротьбі з червоною навалою. Археологи робили стратиграфічні зрізи грунту, планують продовжити пошуки вже наступного року.

Поляки порівнюють засоби та методи червоноармійців із фашистськими, бо якщо українці та поляки боролися за відродження своїх держав із словами «Бог, Честь, Держава», то їх супротивники відкидали релігію як таку. Це і пояснює те, що у вищезазначених місцях були тисячі захоронених. Також економічну відсталість України пов’язують з тим, що Польща раніше вступила до Євросоюзу та НАТО, а наша держава однією ногою ще лишається у тоталітарному минулому і засуджують позицію відомих російських політиків до закликів розчленування України. Тому сьогодні вболівають за український народ та співчувають йому, бо дуже добре знають з ким мають останні справу.

Нині в умовах двох незалежних сусідніх держав така співпраця дозволяє замислитися над питанням спільного минулого, що дозволить зробити висновки для розбудови сьогодення.