Рівне: податкова провела «гарячу лінію»

Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись фізичною особою — підприємцем?

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм пункту 170.1 розділу IV Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця фізичною особою — підприємцем.

Чи може підприємець перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати в оренду частину нежитлового приміщення до 300 кв. метрів, а іншу частину безоплатно передавати в оренду?

Відповідно до пункту 1 статті320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу визначено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здає в оренду частину нежитлового приміщення (споруди, будівлі) до 300 кв. метрів, а іншу частину нежитлового приміщення (споруди, будівлі) безоплатно передає в оренду (користування), не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Як оподатковуються та відображаються у звітності новорічні подарунки дітям?

Відповідно до п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі ( у 2014 році — 609,0 грн.).

Вартість дарунків, яка не перевищує 50% однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків у 2014 році перевищує 609,0 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 17% та відображається у податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Чи повинна фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування подавати звітність?

Фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску. Звіт формується та подається за себе протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є тривалість дії договору. У разі, якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, звітним є період, за який одноразово сплачено ЄСВ за попередні періоди.

Звіт подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах фіскальної служби за додатком 6 Звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, згідно Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року № 454.

Протягом якого строку розглядаються звернення громадян?

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Чи є відмінність між поняттями «запит» і «звернення»?

Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит як «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним (тобто посилання на цей Закон або вживання терміна «запит» не є обов’язковим).

Закон України «Про звернення громадян» передбачає різні форми звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які можуть містити різні за змістом вимоги, прохання чи пропозиції (щодо реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав та інтересів громадянина, фактів їх порушення тощо).

Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.

Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією .
Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) необхідно розглядати відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Відповідно до підпункту 265.7.3 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.