06.01.2015, 18:55
Різдвяного дідуха не ставлять у вазу
Традиційним атрибутом різдвяних свят для українців є дідух, а прикрашена ялинка прийшла до нас вже зі скандинавських країн. Дідух — це останній снопик або пучечок колосків з поля, зібраних наприкінці жнив, так званий “обжинок”.
Його освячували в церкві на Спаса чи Маковія, зберігали в коморі, на горищі, а перед Різдвом вносили в хату.
Дідух (його ще називають “хліб” чи навіть “коляда”) ставлять зазвичай на покутті, під образами. Його присутність така ж обов’язкова, як куті та дванадцяти страв.
— Зараз дідух часто ставлять у вазу або встромляють у щілини, — розповідає продавець дідухів пані Світлана. — Проте насправді треба тільки розділити основу його на три частини й поставити просто на столі чи поряд.
Пані Світлана виплітає свої дідухи з різноманітних колосків. У творіннях є яра й озима пшениця, ячмінь та овес, а також кілька стебел льону. Всі ці злаки вирощені на Рівненщині й символізують, за словами пані Світлани, щедрість нашої землі та прихильність до неї сил небесних.
— Буває, що у хліб вплітають порожні колоски, — продовжує жінка. — Але це обман, і у першу чергу не людей, а релігійних вірувань.
Вона виплітає дідухи великі, менші, з квітами та сухими травами… За її словами, туди можна додавати все, що росте на землі, але головним атрибутом все-таки лишається хліб.
Дідух з прадавніх часів уособлював дух предків, які приходять на Різдво у гості. А ще — це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.
До святвечірніх символів належать кутя, сіно, зубчики часнику, свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей.
Дідух (його ще називають “хліб” чи навіть “коляда”) ставлять зазвичай на покутті, під образами. Його присутність така ж обов’язкова, як куті та дванадцяти страв.
— Зараз дідух часто ставлять у вазу або встромляють у щілини, — розповідає продавець дідухів пані Світлана. — Проте насправді треба тільки розділити основу його на три частини й поставити просто на столі чи поряд.
Пані Світлана виплітає свої дідухи з різноманітних колосків. У творіннях є яра й озима пшениця, ячмінь та овес, а також кілька стебел льону. Всі ці злаки вирощені на Рівненщині й символізують, за словами пані Світлани, щедрість нашої землі та прихильність до неї сил небесних.
— Буває, що у хліб вплітають порожні колоски, — продовжує жінка. — Але це обман, і у першу чергу не людей, а релігійних вірувань.
Вона виплітає дідухи великі, менші, з квітами та сухими травами… За її словами, туди можна додавати все, що росте на землі, але головним атрибутом все-таки лишається хліб.
Дідух з прадавніх часів уособлював дух предків, які приходять на Різдво у гості. А ще — це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.
До святвечірніх символів належать кутя, сіно, зубчики часнику, свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей.
Категорія: Новини > Новини Рівного
Автор: Переглядів: 8922Інші статті рубрики:
У Рівному полагодили непрацюючий світлофор
Працівники КП "Міськсвітло" виконали низку робіт із благоустрою Рівного.
переглядів: 199
У Рівному жінці повернули загублений гаманець
Днями рівнянка, яка йшла містом, знайшла чийсь гаманець.
переглядів: 193
У Рівному вантажівка перекрила дорогу: що трапилось?
Сьогодні, 28 березня, очевидчі сфотографували момент, як фура перекрила рух дорогою.
переглядів: 351
У Рівному завершується опалювальний сезон
Від завтра на території Рівненської міської територіальної громади завершують опалювальний сезон.
переглядів: 243