У центрі весільного рушника не можна вишивати "На щастя, на долю"

Починати вишивати рушник слід з добрими і позитивними думками, після молитви. Краще робити це у четвер вранці.

— Рушник символізує дорогу життя, тому полотно для нього повинно бути обов’язково суцільним, — розповідає Раїса Цапун. — Не можна вставляти у нього мережки, тасьма, адже тим самим ви розрізаєте життя. Для рушника обирають спеціально підготовлене полотно, виткане з безперервної нитки. При купівлі тканини уважно придивляйтеся до людини, яка її продає. Важливо, щоб від неї віяло позитивною енергією.

Сьогодні рушники вишивають здебільшого нитками муліне. Це бавовняна нитка, і досвідчені майстрині кажуть, що вона не зовсім суцільна. Тому найкращі для весільної вишивки шовкові нитки. Але це повинна бути справжня шовкова нитка, яку пряв шовкопряд. Вона вважається безперервною, адже її довжина досягає двох кілометрів. Вишивати можна і шерстяними нитками, які також мають добру енергетику.

— Не останню роль у вишиванні відіграє й голка. Це важливий інструмент, адже вона вбирає енергію людини і передає її на полотно. Тому рушник повинна вишивати або сама наречена, або хтось із рідних. Голку слід вибирати гарної якості. Кажуть, що якщо на рушникові буде п’ять кольорів, то й вишивати його потрібно п’ятьма голками, щоб кожен колір був вишитий окремою голкою, — ділиться пані Раїса.

За словами етнографа, на Рівненщині рушники традиційно вишивали чорним і червоним кольорами, які символізують жіноче та чоловіче начало відповідно.

— На Поліссі доводилося зустрічати й вироби, вишиті червоними і синіми нитками, де червоний означає вогненну енергію чоловіка, а синій — холодну енергію жінки, - пригадує Раїса Цапун.

Спочатку вишивати потрібно праву сторону рушника, яка вважається чоловічою, потім ліву, тобто жіночу. Праву сторону починають вишивати з великим бажанням, тому заряд у неї буде позитивним.

Якщо є можливість, варто заглянути до бабусиної скрині і підглянути орнаменти рушників звідти. Візерунки можна "взяти у спадок", але вишивати їх потрібно обов’язково на новому рушникові.

— Зашивати слід одну четверту частину рушника. Найбільш позитивним вважається рушник, на якому зображене дерево життя. Воно може бути у вигляді квітки-берегині, рожениці (уособлення жінки, яка народжує). Також на весільному рушникові вишивають калину, виноград, листя дуба. Гарний символ — багато пташок. Добре, якщо на рушникові будуть вишиті вінець (корона), хрест або символи, що за формою нагадують хрест. Цей знак має магічне значення — він благословляє пару на створення сім’ї.

— Бажано обирати для вишивання геометричні орнаменти, бо вони мають давнішу історію. Наприклад, трикутники — чоловічі символи, квадрати — жіночі, — зауважує фольклорист. — Натомість не можна вишивати на рушникові зозулю, сокола, навіть кільця. Втім, якщо дуже хочеться вишити останні, бажано, щоб вони були не зімкнені.

Часто весільний рушник під ноги вишивають повністю, "пишуть" на ньому "На щастя, на долю". Це велика помилка. Центр рушника повинен бути повністю чистим. Це Боже місце, стаючи на яке, молоді отримують благословення. Воно уособлює зв’язок із космосом. А відтак будь-який напис, зроблений навіть із найкращими побажаннями, перекриває весь енергетичний посил. Тому всередині рушника повинно бути якнайбільше білого простору. Адже коли наречені стають на нього ногами, то топчуть свою долю.

Після весілля рушники зберігають як символ щасливого сімейного життя скрученими в трубочку.