Ми у Facebook
12.04.2015, 15:45

Великодні традиції рівненської родини Поліщуків

Рівнянка Наталія Поліщук, засновник і директор реабілітаційно-консультаційного центру "Здорове життя", поділилася з читачами журналу "Вітаємо!" Великодніми традиціями своєї родини і навіть розкрила кілька цікавих секретів підготовки до цього дня.
Великдень – це воістину найбільше свято для усіх християн. Адже саме завдяки світлому Христовому Воскресінню ми, люди, отримали надію на вічне життя. Цього дня ми насамперед згадуємо біблійні події та маємо споконвічні традиції відзначення цього свята.

Кожна українська родина має свої, особливі звичаї, яких дотримується у Великодні дні. Рівнянка Наталія Поліщук, засновник і директор реабілітаційно-консультаційного центру "Здорове життя", поділилася з читачами журналу "Вітаємо!" Великодніми традиціями своєї родини і навіть розкрила кілька цікавих секретів підготовки до цього дня.

Не випадково можна почути про те, що «ми усі родом з дитинства», тому те, як ми живемо та як відзначаємо те чи інше свято засновано на тому, як зустрічали його у дитинстві.

Пані Наталія з особливою любов’ю та трепетом згадує той час, коли у дитинстві свято Великодня здавалося таким незвіданим та довгоочікуваним. Також тоді доводилося багато чого допомагати батькам, щоб з радістю та повною готовністю зустрічати цей великий день. Тоді вона і перейняла чимало корисних порад: як пекти паски, робити крашанки та готувати багато смачних страв, які були традиційними у їх родині.

Пригадую, що малою завжди дивилася як мама готувала тісто для пасок, а потім їх випікала. Мені завжди хотілося спробувати зробити це самій, але сама наважилася спекти великодню паску в віці 16 років. З того часу я щороку сама її готую, - ділиться спогадами пані Наталія.
Тепер вже, з плином часу, випікання пасок стало в родині Поліщуків цілим обрядом. Адже донечки Катерина та Людмила також намагаються допомогти мамі. Дівчатка прикрашають паски і тоді вже вони отримують довершеного святкового вигляду.

Ще один невід’ємний атрибут свята – це фарбування крашанок. У родині пані Наталії було з цим чимало різних експериментів.
Були роки, коли ми хотіли поекспериментувати і фарбували різні яйця: від маленьких перепелиних та курячих до нетрадиційних гусячих та качиних, - розповідає Наталя Поліщук. – Коли діти були менші, то ми клеїли на пофарбовані яйця різні наклейки, вони це дуже любили. А тепер вже можемо навіть всі разом розписувати яйця воском.

Зважаючи на те, що розписи воском займають багато часу, пані Наталя радить для цього використовувати воскові олівці. Це не тільки спростить процес розпису, а й дозволить займатися розписами і тим, хто не дуже вправний у малюванні.

Ще один секрет від Наталії Поліщук – це використання природних фарбників. Відомо, що куплені фарбники для яєць не завжди добре тримаються, а крім того можуть замастити, як руки, так і саме яйце, то краще фарбувати великодні яйця цибулею. Це вже старий, добре відомий всім метод, але для того, щоб колір ще краще тримався, потрібно додати в лушпиння 1 столову ложку оцту. Тоді ваші писанки будуть просто неймовірними.

У ніч на Великдень віруючі йдуть до храму, щоб взяти участь у святковому богослужіння, а також окропити усі дари, які підготували до свята. У родині Поліщуків немає усталеної традиції, в який саме храм йти на богослужіння. Адже найголовніше те, з якими думками ти туди йдеш та який зміст вкладаєш у кожен з обрядів та ритуалів.

- Був період, коли чоловік ходив до храму зі старшою донькою. А я не могла піти до церкви, адже була маленька донечка. Вона не прокидалася вночі і я залишалася з нею. Моя старша донька Катя, до речі, іде до церкви на усю ніч. Цього ж року ми вже плануємо піти освячувати паску всією родиною.

Після богослужіння родина разом снідає і відпочиває. В перший день свята родина пані Наталії традиційно проводить цей день у родинному колі. Адже це можливість відкласти усі справи та поспілкуватися між собою. Як каже Наталя Поліщук, впродовж робочих буднів важко знайти достатньо часу, щоб провести його з дітьми та поділитися своїми враженнями, планами і просто поспілкуватися. А саме у перший день Великодня телефон рідше дзвонить. Принаймні телефонують не з робочих питань, а рідні, друзі та близькі з привітаннями.

Вже на другий день родина може поїхати до когось у гості чи самі з радістю приймають гостей у своїй домівці.
Я люблю ходити і приймати гостей. Це дуже приємно поспілкуватися з тими, кого давно не бачив чи й просто провести час з людьми, з якими тоді приємно бути поруч. Це і є справжня енергія свята.

Родина Поліщуків дуже мобільна, тому зібрати речі та поїхати кудись не складає для них великих труднощів. Це дозволяє з легкістю, при першій же можливості поїхати в гості до родичів у сусідні міста чи навіть і область. Якщо говорити про цей рік, то пані Наталя з родиною хоче поїхати до родичів на Тернопільщину. Адже великодній час – це якраз прекрасний час усій родині зібратися разом у сімейному колі.

На третій день, коли уже всі наїлися важкої їжі, адже в українців на свята, до якої домівки не зайдеш, то до столу обов’язково запросять і поки добре не нагодують, то не відпускають. Тому цікава традиція у родині пані Наталії – приготування щавлевого борщу. Цьогоріч, напевно буде вже і свіжий щавель, то і страва буде ще більш ароматною.

Та попри все різноманіття традицій у родині Наталі Поліщук переконані, що найголовніші елементи свята – це не те, що буде на вашому столі чи у вашій домівці. Насамперед потрібно потурбуватися про чистоту своєї душі та упорядкування думок. І варто пам’ятати, що збиратися родиною на свята – це прекрасно, проте потрібно, попри бурхливий ритм життя знаходити час для тих, кого любите. Адже в любові одне до одного проявляється і найвища – любов Божа.








На правах реклами