Рівненський та польський досвід поводження зі сміттям

До півтора мільйона тон сміття, за оцінками експертів, накопичується протягом року лише в столиці. Загалом, в Україні утворюється десятки мільйонів тон побутових відходів, і щороку їх кількість зростає на 5%. А майже 90% сміття потрапляє на звалища без попереднього сортування.

У Рівному ситуація зі збором сміття неоднозначна. За результатами опитування, отриманого соціологічною групою Рейтинг спільно з International Republican Institute, Рівне стало одним із кращих міст за якістю збору сміття (п'яте місце) та якістю каналізацій (четверте місце). Водночас у реальному житті це не завжди виглядає так. Ми вирішили порівняти як борються зі сміттям у Рівному та одному повітів Польщі — Дембиці, де днями побували журналісти “ОГО”.

10 фактів про сміття

У дитинстві я боялась викидати сміття на вулиці. Навіть звичайну серветку чи папірчик від цукерки у кишені завжди несла додому. Моя бабуся у прямому сенсі слова била мене по руках за викинуте на вулиці сміття. Вона казала: “Немає поруч смітника, неси краще додому, але ніколи не кидай під ноги”. Суворе, проте, правильне виховання, як на мене. Я досі ношу у сумці та кишенях папірці, чеки, обгортки від цукерок, якщо не маю де їх викинути.

До півтора мільйона тонн сміття, за оцінками експертів, накопичується протягом року лише в столиці. Загалом, в Україні утворюється десятки мільйонів тонн побутових відходів, і щороку їх кількість зростає на 5%. А майже 90% сміття потрапляє на звалища без попереднього сортування.

У Рівному ситуація зі збором сміття неоднозначна. За результатами опитування, отриманого соціологічною групою Рейтинг спільно з International Republican Institute, Рівне стало одним із кращих міст за якістю збору сміття (п'яте місце) та якістю каналізацій (четверте місце).

В реальному житті це не завжди виглядає так. Ми вирішили порівняти, як борються зі сміттям у Рівному та одному повітів Польщі — Дембиці.

Збір та утилізація

Справді, на відміну від "спальних" районів Рівного – Ювілейного, Північного і тому подібних, райони Басового Кута, Боярки чи Грабника завжди були головним болем комунальників та місцевої влади. У Рівному за вивозом побутових відходів слідкують приватне підприємство ТзОВ “Санком-Рівне”, яке обслуговує 210 тисяч клієнтів, та комунальне підприємство “КАТП-1728”, яке надає послуги 40 тисячам споживачів. Проте, навести порядок усюди так і не вдається.


У Рівному приватна фірма штрафуватиме людей за сміття

На Басовому Куті, до прикладу, рівняни сміття рідко викидають у контейнери. Один з них є на вулиці Малорівненській. Ще кілька — на Залізничній. Здавалося б, місце для збору відходів є. Попри залишки сміття навколо, неприємні запахи повз та літаючі кульки у повітрі — є контейнер, зносьте сміття.

Проте, не все так просто, адже ті, кому далеко чи важко вивозити сміття до контейнерів, просто складають його поблизу дворів, а то й на дорогах. За графіком його прибирає ТзОВ “Санком-Рівне”, але, якщо, до прикладу, сміття забиратимуть у середу, то дбайливі господарі виносять його на вулицю ще з понеділка, аби воно лежало просто неба на потіху собакам й радість прохожим. Його може залити дощ, віднести вітер або розтріпати тварина — не важливо, сміття ж винесли.

Ще одна проблема приватного сектору — відсутність місця для одного великого смітника. Ніхто ж не хоче, щоб у нього під домом збирались відходи з кількох вулиць... До того ж далеко не всі власники приватних будинків хочуть укладати договори, і що важливіше – платити за вивіз сміття.


Рівненщина: біля річки зібрали 3 вантажівки сміття

Досвід поляків — інакший. Там у кожному приватному господарстві є власні контейнери для сміття. Їх продає сама організація з вивозу сміття. Такі предмети зазвичай легкі та прості в користуванні, адже їх виготовляють з пластику та облаштовують колесами. Господарі лише пакують у них сміття й у день збору відходів викочують їх до воріт. Мешканці квартир можуть купити для дому один більший смітник і користуватись ним родинами.

У Рівному оренду смітників для користування у приватних господарствах не практикують.

Щодо частоти та часу збору сміття, то поляки отримують спеціальні брошурки з графіком вивозу сміття та іншою корисною інформацією. У нас про вивіз сміття в кращому випадку можна дізнатись на сайті підприємства, яке займається утилізацією відходів. Інакше, графік руху авто шукайте у підшивках газет, телефонуйте на підприємство або ж — питайте у сусідів.

Сортування сміття

Поляків місцева влада змушує забезпечити сортування сміття.
У чому ж полягає революційність польського "сміттєвого закону"? Передусім в тому, що держава зобов’язала органи місцевого самоврядування організувати вивезення від населення посортованого сміття. З цією метою влада на місцях організовує тендери на надання мешканцям міст і сіл таких послуг. Навіть ті місцеві громади, які вже мають укладені договори з якимись фірмами, що вивозили сортоване сміття, повинні провести нові конкурси. Таким чином польська держава стимулює конкуренцію, а тим самим змушує владу на місцях надавати населенню максимально якісні послуги.



У нас сортування сміття лише "входить в моду". Втім, така практика поки що можлива лише у багатоквартирних будинках, де можна розмістити кілька контейнерів для роздільних смітників. Проте, у Рівному рідко знайдеш кілька контейнерів, а завод із переробки сміття все одно перероблює всі відходи разом. Приватний сектор сміття сортує рідко. Хіба на те, що можна викинути й просто спалити.

Способи переробки: досвід різних міст

Стереотипну думку проте, що сміттєпереробні заводи – по-перше, річ дорога (проект може потягнути кілька мільйонів гривень), а по-друге, не приносить миттєвих прибутків, зруйнував винахідник з Сарненщини Анатолій Сінозацький. 66-річний директор приватного експериментального конструкторського бюро "Фантомаш" сконструював міні-копію установки для переробки сміття, на якій із побутових відходів виробляє паливо. З тонни побутового сміття можна отримати 200-300 літрів штучної нафти, 200 кубометрів газу і до 200 кг технічного вугілля.

Прилад нагадує самогонний апарат — діжка, труби, відро, краник. Але замість алкоголю вона жене зі сміття нафту, газ та вугілля. Установка сама себе забезпечує енергією — працює на газі, який виробляє.



Зношені шини дають 50% палива, пластикові пет-пляшки та поліетиленові пакети — до 80%, опосередковане сміття — 30%.
Штучна нафта нічим не поступається природній. З неї так само можна отримати як високооктановий бензин, так і солярку. А штучне вугілля можна перегнати на синтез-газ, і далі на рідке паливо, технічний піровуглець або паливні брикети. Ними можна опалювати грубку.

— Ідея переробляти сміття на паливо — не нова, я лише її модернізував, — каже Анатолій Сінозацький. — Наші прадіди переробляли березу на дьоготь. Нині проектами з переробки покришок займаються луганчанин Анатолій Язєв, а ще колеги у Києві, Харкові, Павлограді, Кривому Розі.

У Миколаєві працює експериментальна установка. За добу зі 150 кг суміші відходів полімерів вона виробляє 105 кг пального собівартістю 60–70 коп. за літр. Потім отримане пальне розділяють на низькооктановий (76-й) бензин, дизпальне і легкий мазут.
У Японії паливо отримують, переганяючи списані автомобільні шини. Схожий завод побудували у Голландії. У фермерів збирають покришки і переробляють їх на солярку.



Покарання

У країнах Заходу за те, що смітиш на вулиці, передбачені серйозні штрафи. Зокрема у Швеції за таке порушення можна опинитися за ґратами на півроку. В Україні ж санкції набагато м'якші – всього лише 51 гривня. Та й таке покарання, як кажуть екологи, існує лише на папері. Поляки, аби домогтись чистоти у країні, витратили чимало ресурсів. До прикладу, аби узбіччя доріг були чистими, довелося встановити відеокамери, мешканців навчити прибирати прибудинкову територію, а самих комунальників сумлінно виконувати свою роботу. Смітники у центральній частині міста розміщують через кожні сто п'ятдесят метрів. Їх двічі, а то і тричі на день очищають. На околицях міста – один раз на тиждень. Частина тих заслуг, зізнаються поляки – допомога і вимога Євросоюзу, решта – їх особиста культура і наполеглива праця.

Звісно, бити дитину чи навіть дорослого по руках за викинуте у неналежному місці сміття – не дуже гуманно. Проте — діє, особливо якщо штрафи, слова чи особиста мотивація результату не дають.