Рівненський священик про вибір між добром і злом

Перед вибором між добром і злом
Настоятель парафії "Святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії" у Рівному протоієрей Василь ПРИХОДЬКО:

– Сучасні люди поспішають, постійно прагнуть заробити якнайбільше грошей, бути схожими на когось. Вони надто захоплюються матеріальними цінностями і забувають про те, що наше життя має часові обмеження. На землі ми проживаємо максимально 70-80 років і ставимо це для себе на перше місце, забуваючи про вічність. На жаль, дуже часто людина змінює свої погляди через випробування, тільки тоді розуміє, що життя швидкоплинне...

Після цього у багатьох людей виникає питання: як врятувати свою душу для вічного життя в Царстві Божому? Найголовнішими перепонами на шляху спасіння людини є те, що диявол постійно надсилає нам спокуси і ми стоїмо перед вибором між добром і злом. Диявол підступний, він намагався спокусити навіть Господа, проте його можливо зупинити і вихід тільки один – це воля людини, яка не схильна до зла. Тобто диявол може чинити зло тільки по волі людській. Саме тому Іоанн Златоуст писав: “Якщо воля людини міцна, то диявол послужить їй, а не зашкодить”. Коли християнин приймає, що все чиниться по волі Божій, то покладає всю надію на Нього і проходить всі перепони життя. Для того, щоб їх гідно пройти, треба також не забувати про діла милосердя. Але чи завжди ми їх робимо? Швидше, ми знаходимо для себе виправдання і не можемо чинити як Ісус Христос, не можемо бути такими ж милосердними, бо наші душі зачерствілі. А Бог так любить людину, що “послав Сина свого єдинородного, щоб кожен хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ів. 3:16). І знав, що ті, кого Він прийшов рятувати, будуть Його розпинати, змусять страждати, а він же за це буде за них молитися.


Священик з Рівненщини написав молитву за Україну

У нашій країні зараз також, як ніколи раніше, потрібно чинити діла милосердя. В країні йде антитерористична операція, яку не називають війною, хоча це так і є насправді. Зрозуміло, що до нас чинять зло та жорстокість, проте нам не треба проклинати ворогів, а молитися за них. У Біблії ми знаходимо ситуацію, яка подібна до тієї, в якій ми нині живемо. Як на мене, дуже багато схожості є з історією, коли Давид бився з Голіафом. Перший не мав сили фізичної, але мав духовну. Адже взяв благословення на цю справу і покладав надію на Бога. Так, і наші воїни зараз є прикладом боротьби добра, яке намагається здолати зло.
Жорстокість не може перемогти зло, його можна здолати вірою, впевненістю та Божим благословенням. На кожній божественній літургії ми молимося за наших воїнів, щоб Господь зберіг їх життя та щоб їх серця під впливом тих обставин не стали черствими.

Коли воїни повертаються з АТО, їм важко призвичаїтися до мирного життя. Адже вони бачили на власні очі смерть своїх побратимів. Проте, щоб краще це пережити, треба бути впевненим, що земне життя – це ще не кінець. Треба молитися за полеглих, у молитвах просити, щоб Бог не допустив в серце злобу та жорстокість.

Рівненський священик - про оплату за церковні таїнства

Варто відмітити і те, що суспільство як ніколи зорганізувалося. Волонтери допомагають нашим хлопцям, але і тут диявол не спить і спокушає їх привласнити якісь кошти і витратити їх на себе. Але ці люди повинні знати, що ці кошти принесуть їм тільки скорботи, бо наживатися на горі – це великий гріх. Тільки військо, з яким разом бореться і їх народ, зможе здобути перемогу. Однак є і ті, хто вважають, що війна далеко від нас і вона його не стосується. Але так не можна жити, ми всі повинні підтримувати наших воїнів світла і просити у Бога підтримки для них.

Церква нині, як напевно ніколи раніше, повинна взяти на себе особливу місію і пояснювати це людям.