Рівненський фотограф радить закарбовувати миті щастя

Фотограф Ліна Яріш:
«Закарбовуйте миті щастя!»

Якби мені колись сказали, що я буду професійно займатися фотографією, то я б, напевно, в це не повірила. Або, принаймні, це мені здалося б чимось на грані фантастики.

Хоча ще з дитинства були миті, які пророкували, що так може статися. Мій перший фотоапарат подарував мені тато. Тоді мені було років 13. Він був чорно-білий, плів очний, але щастю моєму в той момент не було меж. Перші фото сесії проводила будучи підлітком. Сама проявляла плівку, друкувала фото. Далі був період навчання в училищі, потім – інститут. А коли вже вчителювала, то побачила оголошення про набір на курси фотографії. Їх проводив Купчинський, я приходила у «Сальвадор Далі», дивилася виставки і пригадувала свої спогади юності. Далі – навчання у фото школі Олександра Харвата, приватні уроки з Євгеном Фіщуком і так фотографія увійшла в моє життя.

ТОП – 7 секретів весільної фотосесії від рівненського фотографа



Нині я просто не уявляю свого життя без погляду через об’єктив. У моєму випадку краще слів Ліни Костенко й не скажеш: «Тепер я не можу пробути без тебе й хвилини. А якось жила ж я усе попереднє життя! ». Ця теза прекрасно підходить до моїх стосунків з фотокамерою
Переконана, що захоплення людини так чи інакше впливають на її сприйняття світу. Так і я тепер дивлюся на перехожих людей не як на просто тих, хто кудись поспішають, щось роблять, чогось прагнуть, а приміряю для них різні образи.

Приємно, відкривати в людях ті риси характеру, ті якості, які в повсякденному житті для них не дуже то і характерні. Бувало, що стримані в професії жінки на фото виглядали палкими і пристрасними коханками, а драйвові дівчата-шибайголови з радістю перевтілювалися в образ ніжності, домашнього затишку та тепла.



Для мене, на фото найголовніше зловити емоції людей, адже саме в цьому і є покликання фото. Світлини зберігають наші безцінні емоції, які ми відчували в той конкретний момент. Пам’ять має здатність забувати, а серце почуттів не стирає ніколи. Тому своїми роботами намагаюся дарувати людям зупинку миті щастя, радості та любові. А найкраща похвала – це одна за одною фотосесії клієнтів. Ті, хто фотографувався сам, через трохи приходить з дівчиною на love-story, згодом фотографую їх весілля і тим самим стаю сімейним фотографом. А чом би й ні? Сімейні ж лікарі існують:)


Рівненський глянцевий журнал „ВІТАЄМО!” оголошує фотопроект

То ж усім читачам «ВІТАЄМО!» хотілося б побажати навчитися цінувати кожну мить життя, не жалкувати про те, що минуло, радіти і шукати натхнення у кожній миті та посмішці. І як фотограф, не можу не побажати – закарбовувати миті щастя на гарних фото, які будете показувати дітям та правнукам!