08.10.2015, 18:15

Рівненська майстриня шиє сумки, які носять модниці не тільки в Україні, а й за кордоном

Майстриня з родиною

Жінка з села Обарів Рівненського району, яка зрозуміла своє покликання, справжня любляча мама і дружина, майстриня. Сумки її носять у США, Німеччині, Сербії, Франції та Парагваї – Ольга Дятлик-Гордійчук. 
- Як у Вас виникла ідея шити сумки ручної роботи і з чого все почалось?

- Я закінчила Дубенський педколедж за спеціальністю «Вчитель початкових класів», хоч за професією ніколи не працювала. Але шила я завжди. Одного разу нам знайомі запропонували купити класну високоякісну машинку, яка шиє шкіру. І я питаю у чоловіка: «Що ж я буду з нею робити?», а він мені ввечері за чаєм каже: «Будеш сумки шити!». І я йому повірила. Ми тоді придбали машинку. А до цього я сумки взагалі не шила – лише у вигляді торбинок. Але своїм діткам я завжди шила одяг – пальтечка, сукенки. Мені подобалось. І діти носили із задоволенням. Сумки – суто спонтанна ідея, і ми піддались на цю авантюру. Спочатку я шила зі шкіряного замінника, нічого нового не вигадувала, брала ідеї з Інтернету та просто їх обігрувала. Багато читала блоги сумочних майстрів, а потім відкрився інший шлях – мені дали контакти постачальника шкіри з Європи. Цю шкіру використовують навіть дуже відомі марки – наприклад, Prada. Коли я бачу цю сировину, я просто не можу стриматися. У шкіру я вкладаю майже всі гроші, які заробляю, плюс зарплатню чоловіка. Зараз у мене дуже хороша сировина. Думаю, що в цьому моя фішка. Нехай у мене не вистачає досвіду – бо я шию лише більше року. Все тримається на ентузіазмі. Але дуже якісний матеріал та прийнятна ціна роблять своє.

Змінюємо імідж: як підібрати стрижку за типом обличчя



- Хто Вас надихає і підтримує у Вашій творчості?
- А чоловік як мене сюди штовхнув, то так і підтримує. Якщо чесно, то чоловік – це мої крила. Він мій і критик, і меценат, і моя підтримка. Та й взагалі по життю я йду за чоловіком. Зовсім не маю якихось амбіцій керувати чи ще щось. У сучасному світі, звісно, це трохи старомодно. Але я думаю, що жінка щаслива, коли поруч з нею коханий чоловік та її діти.



- Де берете моделі: вигадуєте самі чи дивитесь на відомі зразки?

- У мене індивідуальний пошив. Людина каже, що саме хоче. А я звертаю увагу на стиль замовника, вподобання. Тоді людина скидає мені фото, я беру це за основу, але обігрую під себе. Залежить все від матеріалу та бажань людини. І виходить зовсім інша модель. Копій не роблю свідомо. Бо це шлях в нікуди. Я точну копію не зроблю. Тому не треба давати якихось там надій людині. Тим паче я орієнтуюсь на тих, хто любить речі ручної роботи. Бо технічні прийоми відомих марок мені не під силу. Там на кожну операцію – окрема машина. А я все роблю в домашніх умовах. То ж навіщо стрибати вище своєї голови? Інколи я знаходжу час і шию те, що хочу я. Бо коли вперше бачу шкіру, я вже знаю, що хочу пошити.

  

- А у Вашому гардеробі багато власних сумок?

- Я коли почала шити, то думала, що в мене буде вже дуже багато сумок. Ну під кожне взуття – хоч, кажуть, що це вже немодно. Ось у мене сумка – пошила собі із залишків. І мушу з нею ходити, бо всі інші порозпорювала – дивилась, як вони зшиті. Фактично моїх сумок тільки дві.


Які жінки найсексуальніші: висновки фахівців




- Чи плануєте зробити зі свого хобі справжній бізнес і перетворитись у бізнес-леді?

-Мої друзі, родина та інтернет-спільнота мене постійно до цього підштовхують. Вони хочуть від мене цього розвитку. Але я насамперед дружина і мама. Так було завжди і так буде. Я не амбіційна, мені подобається моє життя сьогодні. Я отримую величезне задоволення від того, що я роблю: від того, що забираю дітей зі школи та вчу з ними уроки, псуючи свій дорогий матеріал, від того, як вони малюють мені ескізи сумок. Я не знаю, що буде завтра. Я не женусь за мрією, я живу сьогодні. Хоча ідеї в мене є. Дуже хочу штамп такий отримати – гарячий логотип – щоб мати можливість позначати на шкірі своє авторство. Для мене це дуже велике визнання, коли успішні і гарні жінки замовляють у мене сумки, розказують колегам, і знову повертаються до мене. Що буде далі – не знаю. Це ж цікаво. Але останнім часом виникло питання майстерні. Але я зрозуміла, що не буду бачити цілий день дітей. Тому це питання відразу відпало.

Поради рівнянкам: як зберегти красу волосся




- Скільки часу витрачаєте на пошиття однієї сумки?

- Працюю вдень, і працюю паралельно з дітьми. Чоловік каже, що якщо піду в майстерню, то сумки втратять свій шарм (сміється). Після 23 не шию – це правило. На пошиття сумки витрачаю повний робочий день – з 9 до 18 можу пошити. Це середньостатистичну сумку. Теоретично – за день можна. Але я шила вже і гаманці, і чохли на замовлення. Людина має ідею і просить її реалізувати. Я максималіст – хочу все робити якісно.

За матеріалами сайту http://golosno.com.ua
Щасливе Рівне