У Рівне приїде "Біла ворона"

Про це повідомила завліт Рівненського облмуздрамтеатру Ірена Боровець.

Це насправді епохальна подія і не тільки для Рівного. Адже «Біла ворона» вперше виконуватиметься у супроводі оркестру. Інструментовку для естрадно-симфонічного оркестру спеціально для постановки у Рівному здійснив головний диригент Рівненського облмуздрамтеатру, заслужений артист України Зіновій Крет.

Куди піти у Рівному цього тижня [Програма заходів 8-13 грудня]

Твір має непросту історію. На початку 80-их років Юрій Рибчинський написав поему. Було шість різних варіантів. А потім виникла ідея зробити з поеми рок-оперу. Поет шукав визначну в історії людства постать, життя якої можна було б поставити у центрі твору - і знайшов, нею стала Жанна д’Арк. Вона очолила свій поневолений французький народ у визвольній боротьбі проти англійців. Ім’я Жанни д’Арк стало символом самопожертви в ім’я любові до Батьківщини. Ще до народження Жанни існувала легенда, яку на початку Сторічної війни озвучив Мерлін, який служив при дворі короля Артура. Він сказав, що пройде декілька десятків років і Францію погубить розпусна жінка, а врятує — непорочна діва. Саме ця легенда підтримувала французів, які вірили в перемогу над бургундцями.
Твір має своєрідне обрамлення - дія починається та закінчується на базарі, що підкреслює одну з ключових тез драми: все на світі продається.
За словами Юрія Рибчинського у інтерв’ю газеті «День» у 2005 році спочатку за тему «Білої ворони» брався інший композитор, але його музичні пропозиції поету не сподобалися. А Геннадію Татарченку відразу вдалось вловити суть і так продовжилась робота над рок-оперою. А потім із неї зажили власним життям на естраді такі шлягери, як «Біла ворона» (її чудово виконував Валерій Леонтьєв); «Віват, король!» — досі є в репертуарі Тамари Гвердцителі; «Пілігрими» (хоча не ввійшли до постановки, але писалися для рок-опери, їх співав Олександр Малінін)...
Пісні настільки стали популярними, що ми записали «Білу ворону» на платівку, згадує у інтерв’ю газеті «День» Ю. Рибчинський. - У Будинку звукозапису зібралася класна команда: Караченцов, Гвердцителі, Малінін, Повалій, Леонтьєв, Білоножко та інші. До речі, щойно ми випустили платівку — розпався СРСР...
Першопрем’єра «Білої ворони» на театральній сцені відбулась у 1991 році в Театрі ім. І. Франка. Вона йшла з не перебійними аншлагами впродовж 11 років. У 2005 році вона була відновлена на сцені театру Російської драми ім. Л. Українки.
Вже незабаром світ побачить рівненська версія рок-опери «Біла ворона» за участі усього творчого колективу Рівненського облмуздрамтеатру – акторів, балету оркестру.
Режисер-постановник: Максим Голенко (Запрошений для постановки з Києва)
Диригент: заслужений артист України Зіновій Крет
Сценографія і костюми: Алла Локтіонова
Балетмейстер: Максим Булгаков (Запрошений для постановки з Києва)
Дійові особи та виконавці:
Жанна д’Арк – Наталія БОЯРСЬКА, Оксана РЕКУНЕНКО
Жюльєн – заслужений артист України Станіслав ЛОЗОВСЬКИЙ
Кошон – заслужений артист України Віктор ЯНЧУК
Столітня війна – Ольга ЛОЗОВСЬКА, Ніна НІКОЛАЄВА (ГОДУНОК)
Шут-Диявол – Ігор НІКОЛАЄВ
Веселяк – Сергій БОНДАРУК
Менестрель – Микола БОБРИК
Карл – заслужений артист України Андрій КУДЕЛЯ
Архієпископ Реймський – народний артист України Георгій МОРОЗЮК
Кардинал Вінчестерський – заслужений артист України Петро ЛІСНІЧУК
Єпископ Кошон - заслужений артист України Віктор Янчук
Повія – Вікторія КЛЄЩЕНКО-ПИЛИПЧУК, Жанна БИЧКОВСЬКА
Герцог Бургундський – Олег ПШИН
Жінки – Вікторія ФІСЬКОВИЧ, Алла ЛУЦЕНКО, Катерина ЛАПІНА
У масових сценах – артисти драми та балету

Біла ворона – це фразеологізм, який використовується для визначення людини, яка вирізняється у суспільстві поведінкою чи системою цінностей.
Ворони з білим оперенням у природі зустрічаються вкрай рідко. Їх колір обумовлений досить рідкісною мутацією – альбінізмом. Через такий окрас вони більш помітні хижакам і від того вразливіші. Альбіноси серед ворон – це надзвичайна рідкість. Вислів «біла ворона» зустрічається вже у староримського поета Ювенала (І-II ст. н. е.) у сьомій сатирі: «Раб може вийти в царі, бранці – дочекатися тріумфу. Тільки вдача така рідше білої ворони...»
Вигадка Ювенала сподобалася, її підхопили. З того часу минуло дві тисячі років, а ми й досі говоримо: «Це біла ворона», зустрічаючи людину, яка несхожа на оточуючих і різко виділяється з навколишнього середовища тими або інші якостям.
Біла ворона – дуже неоднозначний символ незвичайності, інакшості, часто межуючий зі стражданням, нерозумінням і відчуженням зі сторони оточення, і водночас певної обраності, чистоти і беззахисності.