Здолбунівчанин Микола Орлов — відомий експерт з питань співпраці влади і громади. Нині заступник голови райдержадміністрації, він має великий досвід у громадському секторі й знає, як відбувається і як має відбуватись комунікація між тими, хто рішення приймає, і тими, для кого їх ухвалюють. Депутат Здолбунівської міськради кількох скликань, Микола Орлов поділився з OGO.ua власними спостереженнями і висновками щодо роботи місцевої влади на Здолбунівщині та принципів формування бюджетів місцевих громад. У контексті децентралізації й бюджетного процесу-2016, який триває нині, міркування експерта виглядають особливо доречними і актуальними.

- Пане Миколо, якими є ваші враження від перших двох сесій Здолбунівської міської ради?
- Якщо дуже коротко — вся їх суть сконцентрована у назві моєї статті на незалежному інтернет-виданні “Здолбунів CITY”, яку написав “за гарячими слідами” першої сесії: “Міський голова Здолбунова не готовий жити по–новому”. Але не втрачаю надії, що готові змінюватися працівники апарату і готові буди продуктивними новообрані депутати ради.

- А що, у Вашому розумінні, означає “по-новому” - стосовно роботи міської влади Здолбунова?
- По-новому — це щоб не лише міський голова, а й виконавчий комітет, депутатський корпус мають вагомий вплив на життя міста, на ініціювання та прийняття важливих рішень на користь земляків-здолбунівчан. Лише від бажання і кваліфікації нас депутатів буде залежати належний рівень ініціативності, професійної дискусії у сесійній залі та контролю за виконанням рішень поза її межами. Лише щоденне відчуття відповідальності за свою роботу має спонукати не пройти мера, інженера міськради, члена виконкому, депутата повз порушника правил благоустрою міста, вуличних торговців, горе-паркувальників на тротуарах та пішохідних переходах у нашому місті. Лише від депутатської наполегливості буде залежати, наскільки виконавчий апарат ради буде якісно готувати проекти рішень, а керівники комунальних установ давати роз’яснення щодо діяльності ввірених їм організацій.

На жаль, поки що слова “Здолбунівська міська рада” і “відкритість” - це не зовсім слова - синоніми. А хочеться - прозорості, гласності, чесності у стосунках із мешканцями.

- Знаю, що саме про це йшлося у виступі, який Вам завадили повністю виголосити на першій сесії Здолбунівської міськради. А ще Ви говорили про Регламент міської ради, який не бездоганний у контексті дотримання Закону “Про місцеве самоврядування”. Але не просто розкритикували його, а пообіцяли внести до нього низку пропозицій. Що з того вийшло?
- Напрацював 7 сторінок змін до Регламенту. Ключові принципи: гласність депутатської діяльності, участь громадян у сесіях, висвітлення проектів рішень повністю, із додатками, в яких часто-густо приховане найважливіше. Тобто запропонував усе те, що робить владу прозорою і підзвітною громаді, а громаді дає змогу впливати на роботу представницького органу міської влади. Хотів би, щоб колеги-депутати мірялись одне з одним обсягом напрацьованих проектів рішень і змін до них, а не кількістю сказаних слів. Але за місяць, що минув з часу проведення першої сесії, пропозиції до Регламенту подали лише двоє депутатів (разом зі мною). Апарат міської ради, опрацювавши мої пропозиції, врахувала декілька. Та деякі важливі положення, що саме й покликані забезпечити прозорість роботи ради, залишились поза увагою. Тому повторно були внесені вже колегою-депутатом на другій сесії в т.ч і про відеозйомку сесій і були підтримані більшістю голосів. Це була приємна несподіванка. Із 22-х присутніх у залі новітні пропозиції підтримало 14 колег, а значить всі рішення, додатки, аналітику тепер зможуть бачити всі мешканці міста на офіційному сайті включно із записом засідання ради. Вже оприлюднені проекти бюджету на 2016-й рік, місцеві програми і перспективний план соцекономрозвитку міста. Про це минулого року можна було лише мріяти. А так за короткий проміжок часу міська влада таки стала уважніша до пропозицій і депутатів і громадськості. На жаль, запропонований склад виконкому, сформований за пропозицією міського голови, теж залишився традиційним. Це або підлеглі по виконавчій лінії, або керівники підприємств, які не будуть влаштовувати дискусій, бо їм вистачає турбот на основній роботі. Натомість не вистачає профільних експертів, представників громадських організацій — тобто тих, хто реально міг би підсилити роль виконкому як одного з майданчиків обговорення і ухвалення рішень міською владою, а не просто місця, де без зайвих дискусій підніматимуть руки “за”.

- Певно, Ви не залишились осторонь і формування проекту бюджету Здолбунова на 2016 рік, адже, по-перше, маєте досвід головування в бюджетній комісії Здолбунівської міськради 5 скликання, а, по-друге, саме Ви є натхненником проекту «Прозорий бюджет міста від здолбунівчан і для здолбунівчан», яким опікується Ваше “дітище” - громадський аналітичний центр ЗЕОН...
- Так, бюджетний процес знаю зсередини, а щодо проекту “Прозорий бюджет”, то він став уже цілим громадським рухом, адже реалізовується в 15 містах України, і напрацьований досвід заслуговує на поширення не лише в Здолбунові, а й в інших містах Рівненщини та держави в цілому. В чому суть? В тому, що бюджет міста повинен стати не документом, який спускають “згори” депутатам міськради для одностайного голосування, а сукупністю пропозицій жителів міста.

- Як Ви бачите цей процес?
- Бюджетний процес загалом повинен брати початок на вулицях міста. Саме так, в основі має лежати пропозиції пересічних мешканців: на вирішення яких проблем потрібно першочергово спрямувати кошти з місцевої скарбниці? Які ініціативи громади заслуговують на підтримку? Далі бюджетна комісія міської ради повинна здійснити своєрідний первинний відбір пропозицій громадян — наскільки вони реалістичні, наскільки можливість їх фінансування відповідатиме законодавству, чи співрозмірні потреби у їх фінансуванні наявним коштам у бюджеті. Де потрібна оцінка вузькопрофільного експерта — слід почути її, запросивши відповідного фахівця на засідання бюджетної комісії. А далі потрібно визначити пріоритетність робіт — що піде в наступний рік, що — на більш віддалену перспективу. Але це має бути не просто обіцянка в стилі “виконання робіт заплановане на 2018 рік”, як часто-густо відбувається в нас, а реальне внесення у план соціально-економічного розвитку міста, щоб згодом такі відкладені в часі пропозиції поступово переносились із перспективного плану в бюджет відповідного року.

Саме така системна робота, з одного боку, сприятиме реальному залученню громади до бюджетного процесу, а з іншого — підніме “вагу” депутатської руки під час голосування за проект бюджету. Адже формування бюджету таким чином починатиметься “на вулиці”, всередині громади, а згодом, після його ухвалення, громада, через механізми прозорості, закладені в регламенті міської ради, так само контролюватиме виконання головного фінансового документу міста через своїх активних представників.

Дуже сподіваюсь на те, що моя позиція, яка спирається на реальний досвід багатьох міст України, де механізми прозорості бюджету вже реально запроваджуються, знаходитиме підтримку колег-депутатів незважаючи на політичну приналежність. Адже вона спирається не на міркування “політичної доцільності”, а на мову реальних аргументів. Аргументам заперечувати важче. Якщо, звісно, ми хочемо, щоб довіра до влади зростала. А в такому разі слід починати з прозорості. До того ж, без запровадження усіх цих механізмів, природних для всього цивілізованого світу, важко говорити про реальну підготовку до децентралізації, яку так активно обговорюють на різних рівнях.

- Тобто Ви також збираєте пропозиції здолбунівчан до бюджету?
- Всі зібрані пропозиції вже систематизовані і у формі звернення громадян направлені до Здолбунівської міської ради та оприлюднені на сайті «Здолбунів CITY». До речі, діапазон пропозицій до бюджету може бути широкий. Наприклад, це може бути як ремонт дороги або встановлення освітлення на конкретній вулиці, встановлення дитячого майданчику в конкретному дворі, так і пропозиція організації в місті тематичного фестивалю, який допоможе залучити туристів, або проведення в місті заходів із популяризації енергозбереження. Пропозиції, які зібрали ми, стосуються, зокрема, встановлення точок безкоштовного доступу до інтернет через wi-fi у центрі міста; облаштування недорогих, але сучасних критих зупинок громадського транспорту в місцях його фактичної зупинки; встановлення систем відеоспостереження у місцях масового скупчення людей або ж у потенційно травмонебезпечних місцях (це вже власне моя пропозиція) — і аж до використання сонячних батарей для освітлення цілого під'їзду одного з житлових будинків Здолбунова (це вже пропозиція конкретного мешканця міста — вони разом із сусідами, маючи досвід використання сонячних батарей, готові освітлювати весь під'їзд). Так і має бути: бюджет міста — це сукупність пропозицій його мешканців. Ми будемо і далі просувати ці ідеї через законні механізми громадського лобіювання: інформаційні запити, громадські слухання, матеріали у засобах масової інформації, звернення і запити депутатів, грантові проекти тощо. Інакше немає сенсу говорити про євроінтеграцію, якщо не починати її з самих основ функціонування влади, причому на її низовому, найбільш наближеному до людей, рівні. Я знаю, як це робити, я це робитиму, і я запрошую до співпраці всіх, кому не байдужа доля Здолбунова і життя здолбунівчан!