21.12.2015, 12:00

Про незвичайну методику лікування рівнянина знають на Алясці

Данила Шабака у Сарнах, здається, знають усі, і не тільки тут. Бо прославився цей чоловік як невтомний працелюб і благодійник, але найбільше – як унікальний апітерапевт: він успішно лікує продуктами бджільництва.
Данило Шабак


Шабакові ліки помічні при багатьох хворобах

Нещодавно Данило Шабак літав аж у Ханти-Мансійськ до тяжкохворої після опіків пацієнтки. Тамтешня медицина нічим їй уже зарадити не може, єдина надія на Шабакові бальзами, витяжки та настоянки, які він виготовляє з меду, прополісу, маточного молочка й інших продуктів, що завше під рукою в будь-якого пасічника.
А то якось зателефонував йому рідний брат – із США, куди виїхав на постійне місце проживання, поселившись на Алясці.

– Ти знаєш, – питає, – що твою методику лікування вивчають у тутешніх школах?
– Ні, – здивувався Данило. – Звідки ти це взяв?
– Донька прийшла із занять і хвалиться, що тепер вона в класі, завдяки дядькові, знаменитість! Виявляється, вчителька розповідала на уроці біології про ліки, які виготовляє з меду, про їхні унікальні зцілювальні властивості. А потім запитала в племінниці, чи не родичка вона цьому лікарю часом…

Бджільництвом пан Данило захопився майже два десятки років тому, пройшовши шлях від звичайного пасічника до віце-президента Асоціації апітерапевтів України. Досліджував, вивчав, розробляв та впроваджував різноманітні методи бджололікування. Нині про Шабака з вдячністю говорять ті, кому допоміг позбутися хвороб шкіри, щитовидної залози, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту тощо. Як зауважив сам Данило Олександрович, продукти бджільництва здатні лікувати дев’яносто відсотків усіх болячок.

Зцілював обгорілих майданівців

У Революцію гідності він лікував хлопців, котрі обгоріли під час штурму «Беркутом» Будинку профспілок. Поїхав туди відразу, як тільки почув, що на Майдані не вистачає медиків. «Напакував чемодан ліками, – згадує про ті події, – і в дорогу!» Так само і в зону АТО їздив. Тільки вже не самі ліки возив, а й інші речі, потрібні воїнам. Але перед цим побував у харківському військовому госпіталі зі своїми цілющими бальзамами. Після Іловайського котла шпиталь був переповнений пораненими, багато – з тяжкими опіками, новоприбулих клали на вільні ліжка навіть у гінекологічному відділенні. А викликав його туди знайомий майданівець, який був обгорів у Будинку профспілок, а видужавши завдяки Шабаковим лікам, подався відразу на фронт. Так удруге довелося зустрітися з відважним патріотом, котрий за півроку пережив три контузії й дві реанімації. Цього разу куля пройшла йому через щоку, вибила всі зуби й застрягла при виході... Таке поранення лікарі називають рідкісним, дивувалися, що залишився живим. І знову виручили Шабакові ліки.
Правда, до його приїзду та методики лікування місцеві ескулапи спочатку поставилися насторожено, адже їх зовсім по-іншому вчили. Проте, побачивши, що стан пацієнтів апітерапевта поліпшувався вже на другий день, хутко з ним порозумілися й стали до співпраці.
Приємно вразила поліського цілителя надзвичайна активність харківських волонтерів, котрі забезпечували поранених не лише одягом, книгами, продуктами, а й навіть комп’ютером, якщо виникала потреба. Йому ж фінансово допоміг у цій поїздці зовсім незнайомий фермер із Миколаєва, котрий сам подзвонив, почувши зі ЗМІ про гуманітарну місію пасічника з Рівненщини, і сказав: «Ти допомагаєш захисникам нашої землі, а я хочу допомогти тобі!»
А поза тим Данила Олександровича не лише бджоли та продукти їхньої життєдіяльності цікавлять. Він і садівник управний, і городник, і тваринник (вирощує свиноматок). А то за конярство взявся – цілий табун утримував, серед них були справжні скакуни, переможці спортивних змагань. На жаль, на конефермі сталася пожежа й майже всі тварини загинули… Останнім часом гончарством захопився. По глину їздить до лісу, на «клондайк» (так тамтешній люд бурштинові розкопки називає), її там стільки нарили, що на всі Сарни вистачить, якщо їх мешканці й собі горщики ліпити захочуть. А якщо серйозно, то ремесло це не лише для власного задоволення опановує: хоче прищепити його наймолодшому синові, в якого помітив потяг до ліплення.

Джерело http://visnyk.lutsk.ua
Щасливе Рівне