Вірші про Майдан та Небесну сотню

НАД ЗЕМЛЕЮ ТУМАНИ

Над землею тумани,
Наче сум за синами,
Наче сум за синами,
Що не стріли весни.
І тепер на світанні
За ними зітхають,
Так важко зітхають
У полях полини.


Ой, ті гіркі полини,
У полях полини…

Розійдіться, тумани,
Бо не видно за вами,
Бо не видно за вами,
Що квітує земля.
Ой, сини, поверніться
У думах, у пісні,
У жалібній пісні
Ви, сини, з небуття!

Ой, обірвалось життя,
Обірвалось життя…

Над землю тумани
Сивиною упали,
Сивиною упали
Та й на скроні батьків.
Назавжди зупиніться,
Всі війни на світі!
На білому світі
Не вбивайте синів!

Ой, не вбивайте синів!
Твоїх, земле, синів…

Вірш "Солдат" від школяра з Рівненщини

Лицарі України

У чистім небі жайвора пісні
В блакитні далі линуть безупинно...
Ще ніби вчора в чорному вогні
Палав Майдан тривожної години.

Вони не стріли юної весни,
Під стягом волі золотоблакитним
Ішли сміливо лицарі-сини
За Україну-неньку непохитно.

Приспів: За край, що сонцем розквітає вранці,
За долю рідного народу
Ви, Українські Лицарі – Повстанці,
Життя поклали за свободу!
Дух непокори, віра в тих очах
І поклик серця: за Вкраїни долю!..
Ішли на смерть з мольбою на вустах,
Ішли такими юними до болю!

В блакить небес, у зоряні світи
Злетіли тихо душі – соколята...
Щоб у піснях лишитись назавжди
І Україну славою вінчати!

Приспів.