08.03.2016, 14:00

Успішні жінки Рівненщини: Галина Коробка

У цій красивій та молодій жінці з першого погляду важко впізнати директора одного з найбільших підприємств легкої промисловості України. Її вже давно перестало дивувати те, що партнери, зважаючи на її молодість, нерідко применшують її професійні якості.
Але вже після кількох хвилин спілкування з нею стає зрозуміло, що завдяки своїй наполегливості та інтелекту Галині КОРОБЦІ вдалося досягти значних висот. Нині пані Галина – директор Рівненського льонокомбінату. Ми вирішили дізнатися її секрети досягнення професійних висот.

– Можу сказати, що передумовами моїх професійних успіхів стали чи то вроджені, чи то з дитинства набуті лідерські якості. Ще з юності я ставила собі за мету бути кращою у всіх справах, які розпочинала. І нині дотримуюся принципу: справу, яку розпочинаєш, варто доводити до успішного завершення, що б це тобі не коштувало. Саме завдяки цим рисам свого характеру мені вдалося закінчити одну з провідних рівненських шкіл № 12 із золотою медаллю. Після завершення навчання у школі, вступила до Рівненського державного гуманітарного університету на факультет Іноземної філології, спеціальність "Англійська мова та література". Під час навчання мені вдалося здобути ґрунтовні знання за обраним напрямком і завдяки докладеним зусиллям отримати освітньо-кваліфікаційні рівні бакалавра та магістра з червоним дипломом.

Рівненський державний гуманітарний університет я закінчила у 2010 році і могла б працювати за спеціальністю викладачем англійської мови та літератури, проте мені пощастило влаштуватися на роботу до Рівненського льонокомбінату. Мене прийняли на посаду менеджера зовнішньо-економічної діяльності. Тим самим, як зараз аналізую, у мене з’явився шанс знайти своє місце в житті, який випадає далеко не кожному. Олег Казимирович Червонюк повірив у мене, взяв на роботу випускника без досвіду і дав мені можливість успішно себе реалізувати.

Через півроку на посаді менеджера мені вдалося очолити відділ зовнішньо-економічних зв’язків. Згодом у нас розширювалося підприємство, і тепер вже я набирала на роботу нових працівників. У 2014 році я стала заступником директора, а вже з жовтня 2015 директором Рівненського льонокомбінату – підприємства, яке є лідером легкої промисловості України.

Нині у нас на підприємстві працює близько 500 чоловік, і це велика відповідальність очолювати такий колектив. За п’ять з половиною років роботи на підприємстві я перейняла чималий досвід у власника льонокомбінату Олега Казимировича Червонюка, і це справді безцінно. Також завдяки своїй роботі мені пощастило відвідати чимало країн світу. Так, ми перебували з робочими поїздками у Китаї, Індії, Туреччині, Німеччині, Іспанії, Польщі, Швейцарії, Австрії, Італії… Моя робота цікава та водночас надзвичайно відповідальна. Але я щаслива від того, що працюю на Рівненському льонокомбінаті, адже ця робота приносить мені велике задоволення.

Моїм основним напрямком на підприємстві залишаються зовнішньо-економічні відносини. Я часто проводжу переговори з іноземними партнерами, і завжди радію, коли вдається замовити найкращу сировину за максимально конкурентними цінами. Також щоденно слідкую за виробничими процесами і намагаюся знати всі тонкощі роботи нашого підприємства – промислового гіганта Рівненщини та України. Надзвичайно цікавим у роботі є зворотний зв'язок від наших покупців трикотажного полотна та готових виробів, які часто відвідують фабрику. Приємно, коли чуємо позитивні відгуки про нашу продукцію. Саме ці позитивні відгуки, як і ще чимало речей, надихають на те, щоб працювати ще краще...

Галина Коробка зізнається, що з таким графіком роботи на відпочинок залишається не так багато часу. Але тоді, коли є улюблена робота, людина відчуває радість самореалізації, а це автоматично сповнює енергією.

– Коли розумієш, що робиш важливу справу, це додає сил та збільшує бажання працювати і вкладати все нові зусилля для досягнення ще кращих результатів, – ділиться Галина Коробка.
Коли заговорили з пані Галиною про те, як чоловік реагує на динамічний графік роботи, жінка відповідає, що він ставиться до роботи з розумінням та щиро радіє її успіхам. Він також працює на рівненському льонокомбінаті і знає, що для дружини значить її робота.

– Приємно, що ми в родині маємо спільні інтереси не тільки в житті, але і в роботі. А стимулом для саморозвитку та джерелом наснаги є ті моменти, коли все вдається зробити на найвищому рівні. Я переконана: який життєвий шлях не обрала б людина, варто кожну справу робити сумлінно і викладатися в ній на всі 100 відсотків. Тоді й успіх прийде неодмінно!