Рівненська податкова у питаннях і відповідях

Пропонуємо вашій увазі найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Які вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями ?

Статтею 24 Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» до абзацу 4 підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 134 Кодексу внесено доповнення, відповідно до якого вимоги щодо передбачення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Як визначається звичайна ціна для операцій з ліквідації основних виробничих або невиробничих основних засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку?

Платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за минулі звітні (податкові) періоди?

Самостійне виправлення помилок здійснюється, як і раніше шляхом уточнення показників декларації відповідно до ст. 50 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: в уточнюючій Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, або у складі Декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням Додатка ВП.

Показники Додатка ВП до Декларації відображаються у двох таблицях.

У разі самостійного виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року заповнюються показники таблиці 2, а у рядках таблиці 1 проставляються прочерки. Про зазначене вказує примітка 8 у Додатку ВП до Декларації.

До уваги рівнян! Податковий календар на березень

У разі самостійного виправлення помилок в уточнюючій декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платниками заповнюються рядки 27-28, 30-31, 32, 34-35, 36 та 38-39 Декларації, що відображають результат уточнення податкових зобов’язань.

Оскільки основні показники, що обраховуються для визначення об’єкта оподаткування за новими правилами, суттєво змінилися, то для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 01 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

Вказані роз’яснення надані листом ДФС від 04.01.2016 № 102/7/99-99-19-02-01-17.

Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?

Платник податків за кожний встановлений Податкового кодексу період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу зобов’язаний подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897.

У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.

Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

Жителям Рівненщини вже виплатили третину пенсій за березень

Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в основній частині Декларації (таблиця «Наявність додатків»).

Чи потрібно фізичній особі укладати з контролюючим органом договір про визнання електронних документів з метою отримання інформації з електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням ЕЦП», розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС?

З метою отримання інформації з електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису» фізичній особі необхідно отримати посилений сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису. При цьому договір про визнання електронних документів з контролюючим органом фізичній особі укладати не потрібно.

У чому полягає відмінність між поняттями «запит» і «звернення»?

Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит як «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним (тобто посилання на цей Закон або вживання терміна «запит» не є обов’язковим).

Закон України «Про звернення громадян» передбачає різні форми звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які можуть містити різні за змістом вимоги, прохання чи пропозиції (щодо реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав та інтересів громадянина, фактів їх порушення тощо).

Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.

Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією.

Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) необхідно розглядати відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

Чи може територіальний контролюючий орган нарахувати податкові зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб, якщо фізичною особою не подано річну декларацію про майновий стан та доходи, а податковий агент подав розрахунок за ф. 1ДФ та зазначив суму нарахованого (сплаченого) доходу?

У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25 відс. або 50 відс. суми донарахованого податкового зобов’язання) та до ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – адміністративна відповідальність.