Рівнянин, дослідивши свій рід, знайшов зв'язок з Булгаковим, королем Ягайлом і Руданським

Коріння роду глибиною понад 600 років

Родинне дерево чоловіка велике й пишне, як у старовинних аристократичних родів. Пристрасть до дослідження родоводу чоловікові в дитинстві прищепила бабуся — Наталія Блонська, котра знала чимало про своїх прадідусів і прабабусь, двоюрідні гілки та інші розгалуження родини. Це були цікаві неординарні люди – волинські священики, що були вихідцями зі шляхти, журналісти, композитори, військові.

- Наприклад, рідна тітка моєї бабусі Наталії Блонської була заміжня за начальником канцелярії генерального штабу Армії УНР Степаном Письменним, а племінниця пра-прадіда – за особистим лікарем Миколи Другого. З нашого роду також походить відомий поет Олекса Стефанович, чия творчість вивчається зараз у шкільній програмі. Природньо, що я намагався збільшити знання про ці родинні звязки, - не приховує гордості за своїх предків Ігор Гошовський.

Процес пошуків чоловік порівнює зі скретчем, який потрібно стирати. Ось тільки у дослідженні родоводу цей процес розтягнутий на десятиліття.
Нині родинне дерево Ігоря Гошовського складається з понад 2 тисяч осіб і понад 50 прізвищ. По трьох лініях – Гошовських, Блонських, Червінських родовід сягає початку XV століття(!).

- Щоправда, безперервність роду від цього джерела переривається у XVIII столітті - на 2-3 ланки, які я ще маю відшукати, - уточнює Ігор Гошовський. - Втім, засновники цих родів відомі мені достеменно. Наприклад, у мене є копія грамоти короля Ягайла, який за військову звитягу у 1393 році подарував Михайлові Волоху урочище Гошів, що під Болеховим. Всі Гошовські – це його нащадки. Загалом, це доволі потужний шляхетський рід, що найбільшої сили досягнув у XVI столітті, а потім через велике розгалуження підупав і розселився у тому числі й на Волині. Завдяки працям польських науковців вдалося відшукати чимало інформації про витоки й інших родів, до яких належали мої прямі предки. Якщо говорити про безперервність усіх відомих ланок, то найглибше мені відомий рід Стефановичів – до кінця XVII століття. Це 13 поколінь. Втім, робота триває.

У родичах — Стефанович і Булгаков

Ігор Гошовський зауважує: у генеалогії родичі – це доволі умовне поняття. Воно відрізняється від прийнятого у нашому повсякденному житті, де за замовчуванням прийнято вважати родичами тих, хто не лише визнає свою причетність до нашого роду, але й підтримує спілкування з нами.

- Зрозуміло, що, приміром, поет празької групи Олекса Стефанович, мабуть, навіть не здогадувався про існування свого троюрідного брата, мого прадіда, Христофора Блонського, - визнає Ігор Гошовський. І водночас наводить приклад, як кревна спорідненість призводить до дивовижних збігів у долях різних людей:
- Цікаво, що Олекса Стефанович народився у селі Милятин, Острозького району 1899 року. А 40 років потому у це ж село призначили служити священика Христофора Блонського. Тобто, він навіть жив у тій хаті, де народився Олекса Стефанович, а під церквою була могила батька Олекси – Коронта. Чи знав про те, що там спочиває його родич, сам Христофор – не знаю, але навряд чи.

Таких видатних, неординарних людей серед предків Ігоря Гошовського чимало.

- Серед них - чоловік рідної сестри мого прадіда - Степан Письменний (1885 р., Харківська губернія – 1940 р., Рівне). У 1918 р. Він був начальником канцелярії генерального штабу Армії УНР, 1919-1921 р.р. - скарбником військового міністерства, а у 1940 р. розстріляний більшовиками.
Олекса Стефанович (1899 р., Милятин - 1970 р., Баффало, США) - поет празької групи, троюрідний брат прадіда. Аркадій Остальський (1888 р., Скаковка – 1937 р., Бутово) – єпископ, прилучений до списку святих новомучеників, розстріляний під час сталінських репресій. Кузен мого прадіда.
Михайло Булгаков (1891 р., Київ – 1940 р., Москва) – письменник. Його рідний дядько був одружений з Людмилою Гапанович, а рід Гапановичів відповідно поріднився з Остальськими і через них – зі Стефановичами, до яких належала моя пра-прабабця Анна Стефанович-Блонська.
Сергій Кострицький (1875 р., Київ – 1944 р., Париж) – особистий лікар Миколи Другого. Чоловік племінниці мого пра-прадіда Антона Блонського.
Степан Руданський (1834 р., Хомутинці - 1873 р., Ялта) – письменник-гуморист. Руданські поріднилися з Завадинськими, а ті у свою чергу - з Блонськими. Таким чином брат мого пра-прадіда був одружений з чотироюрідною сестрою Степана Руданського.
Ну і, власне, мій прадід Христофор Блонський – священик, поет, композитор, що причащав і сповідав багатьох ватажків УПА, і чиї твори досі співають у деяких церквах Рівненського та Острозького районів. У таких селах як Кустин, Михалківці, Милятин досі його пам'ятають – сам пересвідчився. Власне, Христофор – є наріжним каменем цього родоводу, - з гордістю і трепетом розповідає Ігор Гошовський.

- Поміж собою Христофора Блонського ми називаємо просто “дідьо”. Ще навчаючись у школі, в рамках Малої академії наук моя розвідка про прадіда здобула призове місце. І його постать справді дуже сильно вплинула на виховання моєї бабці, мами, тітки, а через них і на мене. Моральний авторитет прадіда для всіх його нащадків є велетенським.

Рівняни мають шляхетних предків

Щоб провести таке грунтовне дослідження свого коріння, необхідно передусім зібрати максимальну інформацію від нині живих родичів, у тому числі двоюрідних, троюрідних тощо. Адже вони можуть знати, щось таке, чого не знаєте ви, ділиться методикою дослідження родоводу Ігор Гошовський. Слід детально розпитати дідусів, бабусь. Це найголовніший етап дослідження – той фундамент від якого ви будете відштовхуватися. При цьому важливі будь-які деталі. А вже потому варто звернутися до фахівця, який проведе пошукові роботи, або зайнятися цим самотужки.

- Потрібно навчитися читати каракулі, якими священики заповнювали метричні книги, запастися значною кількістю вільного часу, вивчити архівну справу. Тобто, це не так просто. Якщо виявиться, що предки мають відношення до шляхти, то справа полегшиться, адже по родоводах шляхти існує чимало вже готових досліджень, - пояснює Ігор Гошовський.

Справа непроста, але того варта, переконує дослідник. Адже те, що ви, приміром, Поліщук, а ваші батьки були простими селянами, зовсім не означає, що насправді у вашому родоводі не було неординарних особистостей і, що вам не варто пишатися своїми предками. Адже знання родоводу - незалежно від того, з представників яких станів і класів суспільства він складається – це гонорово і дуже гарно впливає на формування світогляду ваших дітей.

До того ж, у рівнян високі шанси відшукати серед своїх прадідів видатних і шляхетних людей, переконаний Ігор Гошовський.

- У кожного з нас 200-250 років тому жило 256 прямих предків одночасно (!), тобто ваших 8-разів пра. Чи є шанс, що з-поміж них був представник шляхетського роду, колоністів, вояків або просто хтось з неординарних персонажів? Звісно, що так. Наприклад, якщо це Волинь і ви думаєте, що всі ваші предки – прості селяни, то це може бути і так, і не зовсім так. Серед них можуть бути нащадки німецьких або чеських колоністів, поляків, білорусів, переселенці-козаки з Наддніпрянщини, нащадки збіднілої шляхти, учасники котроїсь із численних воєн, що прокочувалися нашими землями.

Цікавого, насправді, багато. Адже вже у XVIII столітті на Волині близько 15% населення становила зубожіла шляхта, яка економічно деградувала і зовні нічим не відрізнялася від простих селян. За наступні 200 років ці 15% розчинилися за моїми підрахунками у 30-40% нинішніх мешканців Західної України. Типовий приклад – родовід моєї дружини, який я теж дослідив. У селі Торговиця, на Млинівщині, і досі проживають Ціхоцькі, Котовські, Пясецькі. Всі вони зараз православні і звичайні селяни. Втім, за метричними книгами наприкінці XVIII століття їхні предки, що проживали у тому ж селі, були католиками і належали до нащадків шляхетських родів.

Не бути перекотиполем

Ігор Гошовський уже декілька років працює над проектом, який полегшить пошуки предків і складання родоводу. Сподівається, що зможе презентувати його до кінця поточного року. Для чоловіка це передусім хобі. , Однак, якщо хтось всерйоз зацікавлений провести пошукові роботи, але немає для цього часу і знань, то Ігор завжди готовий допомогти. Звісно, за розумну компенсацію. Адже справа копітка, потребує роботи в архівах.

- Я за освітою історик і для мене це з одного боку спосіб вивчати історію та розуміти історичні процеси через призму конкретних постатей - своїх родичів. Приміром, чим хто з моїх родичів займався у Першу світову війну, або у війну 1812 року тощо. Хто де служив, хто де у якому полоні перебував, чим вони займалися. Це дуже розширює розуміння історії. З іншого боку – це намагання передати синові розуміння, що він на Землі не перекотиполе.