Благодійний фонд “Наше майбутнє”: десять років допомоги вразливим верствам населення
Ось уже 10 років цей фонд працює з такими вразливими категоріями населення як ВІЛ-інфіковані, споживачі наркотиків, представниці секс-бізнесу. Розпочавши з допомоги носіям ВІЛ-інфекції, що засвідчує сама назва фонду, поступово тут розширювали сферу діяльності. Здобували знання та досвід, зміцнювали команду однодумців і щоразу підтверджували довіру донорів успішно реалізованими проектами. Нещодавно ж назва фонду змінилась на “Наше майбутнє” - цим команда, яку згуртувала засновниця організації Олена Гандзюк, засвідчила серйозність наміру охопити дієвою увагою й інші галузі медицини. На порозі нового етапу життя фонду підсумуймо деякі віхи його десятирічної діяльності разом із президентом тепер уже Рівненського обласного благодійного фонду “Наше майбутнє” Людмилою Рибчук.
- Пані Людмило, давайте пригадаємо, з чого, власне, розпочинався Рівненський обласний благодійний фонд “Майбутнє без СНІДу”?
- Ми були першими, хто розпочав на Рівненщині реалізацію проектів із боротьби зі СНІДом, і продовжуємо цю роботу досьогодні, поступово розширюючи спектр діяльності. Зареєстровано фонд було ще у 2002 році, розпочав діяльність він у 2003-му, а безпосередньо з уразливими категоріями населення працює з 2006-го, тобто впродовж ось уже десяти років.
Перелік категорій людей, з якими ви працюєте, відверто кажучи, вражає...
Це найбільш уразливі до ВІЛ-інфекції групи населення — споживачі ін'єкційних наркотиків, ВІЛ-позитивні, жінки секс-бізнесу та чоловіки, що мають секс із чоловіками. Наше завдання — не лише допомогти їм почуватися більш адаптованими у суспільстві, а й у такий спосіб запобігти подальшому поширенню епідемії ВІЛ-СНІДу. Цій же меті слугує й міжрегіональний інформаційно-ресурсний центр з питань ВІЛ/СНІДу, який ось уже чотири роки працює на базі нашого фонду для ВІЛ-сервісних організацій Західної України. Він не лише інформаційно й технічно підтримує такі організації та ініціативні групи на рівні регіонів, а й проводить тренінги національного рівня.
- Як ви виходили на свою цільову аудиторію? Простіше кажучи, як було “достукатись” до представників таких верств населення, які, відверто скажемо, не поспішатимуть “світитися” перед сторонніми самі. А ви ж для них на початках своєї роботи були саме сторонніми...
- У такі спільноти ми “заходили” через людей, які до них належали. Потім вони вливались у команду фонду, ставали нашими працівниками і починали допомагати таким людям, якими раніше були самі.
Починали ми зі споживачів наркотиків. Взяли до себе в команду колишнього споживача — і “у зв'язку” з ним поставили працівника, який до цього середовища взагалі не мав відношення. Вони пішли у наркопритон домовлятись, що до них завітають представники фонду. Відверто скажу: там спершу не дуже повірили у щирість наших намірів. Думали, ми приведемо міліцію. Або принаймні матимемо з собою відеокамеру, на яку фіксуватимемо побачене. Але щирість і переконливість перемогли.
Продовжуючи профілактику ВІЛ серед цих людей, ми стали направляти їх на тестування до Центру СНІДу. Швидкий анонімний тест за 10-15 хвилин дає можливість побачити попередній результат. Тоді спостерігали своєрідний спалах - велику кількість ВІЛ-інфікованих виявили вперше. Ці люди почали приходити - і так з'явились групи самодопомоги, почали проводити інформаційні заняття. Багатьох спершу приваблювали елементарні речі — можливість поспілкуватися за чашкою чаю чи кави з цукерками... А між тим, у такий спосіб поступово створювалось середовище, де вразливим групам населення можуть, хочуть і готові допомогти. А самі ці люди, спілкуючись не лише з медиками та соціальними працівниками, а й із собі подібними, відчувають себе більш адаптованими у суспільстві. Тоді ми почали й розширювати діяльність фонду на райони, спершу найближчі до Рівного — Здолбунів, Дубно, Острог...
- А потім так само “вийшли” на жінок з секс-бізнесу?
- Так. Через жінку, яка була споживачкою наркотиків, і мала контакт із такими самими споживачками, які стояли на трасі. Пригадую, це був 2008 рік. Спочатку роздавали презервативи, потім спеціальні жіночі презервативи; видавали тести на вагітність, засоби дезінфекції. Так само почали діагностувати таких жінок на ВІЛ-інфекцію. До слова, вже два роки серед цієї категорії не виявляли ВІЛ-позитивних, а цьогоріч — тривожний сигнал: троє вперше виявлених.
Від жінок перейдемо до чоловіків, які мають секс із чоловіками...
На цих людей нам було вийти найважче. Їхні співтовариства, принаймні у Рівному, - досить закриті. Знаємо в місті вісім таких груп, які практично не перетинаються між собою. Максимум одна людина з такої групи може входити до іншої.
- Як же вам вдалося поширити профілактику ВІЛ-інфекції у цьому середовищі?
- Просила сприяння в активістів столичного Гей-альянсу. Було це три роки тому. І ось одного разу мені зателефонували з Києва, що будуть організовувати в Рівному зустріч активістів. Тоді й розпочалась наша робота з цією категорією чоловіків. Нині маємо 440 таких клієнтів. А починалось з восьми.
- Узагалі, багато таких людей у місті?
- Відверто кажучи, чимало. Якщо оціночна кількість жінок секс-бізнесу — близько 800, то чоловіків, що мають секс із чоловіками — до 2000. До цієї категорії відносимо й бісексуалів. Серед таких чоловіків є й студенти, і одружені чоловіки з дітьми. Наша справа — не оцінювати їх, і тим більше не засуджувати, а допомагати.
- Ваша постійна робота з вразливими верствами населення, впевнений, багата на різні драматичні історії...
- Так, різне доводиться бачити. Ось, приміром, чотири роки тому був випадок — телефонує серед ночі наш соціальний працівник, що клієнтку викинули з вантажівки голою, вона поламала ноги... Викликали швидку, міліцію. Справа дійшла до суду, кривдник жінки оплатив їй лікування. Але офіційно подали цю історію як випадковий зв'язок, а не проституцію — мовляв, посварились двоє коханців. Так простіше було.
Є чимало жінок, які займаються проституцією, але не вважають це секс-бізнесом - “ми не повії, ми просто так вийшли”... Є студентки, які мають багато сексуальних партнерів, але просто вважають це нормою життя. Є розлучені молоді мами, які вдень працюють на роботі, а ввечері кажуть батькам, що ідуть з подругою в кафе, а самі — на трасу... А є такі жінки секс-бізнесу, яким спілкуватись із нашими працівниками забороняють сутенери.
Але у нас є інший спосіб вийти на потенційно вразливі категорії — через мобільну лабораторію. Її ми отримали у 2014 році, вигравши відповідний конкурс. Це автобус, обладнаний усім необхідним для діагностики ВІЛ-інфекції. У ньому можуть робити забір крові на ВІЛ, після якого через 5 хвилин стане зрозуміло, чи людина заразилася на інфекцію. Можна, навіть, зробити гінекологічний огляд на кріслі. Принцип роботи простий – їдемо до людей, які не хочуть або не можуть їхати до нас. Які подекуди — неважливо, з власної чи не з власної вини - нехтують не лише своїм здоров’ям, а й життям оточуючих.
Завдяки мобільній лабораторії, ми значно розширили територію — сьогодні у полі нашої уваги не лише Рівне, а й Гоща, Корець, Здолбунів, Острог, Дубно, Костопіль, Сарни, Кузнецовськ... У Кузнецовську візити працівників мобільної лабораторії традиційно збирають особливо багато людей, менше двох десятків не приходить. Відтак, через роботу зі споживачами наркотиків, зменшується ризик інфікування населення.
- Знаю, що ще один важливий напрямок діяльності обласного благодійного фонду “Майбутнє без СНІДу” впродовж уже не одного року — це допомога медичним закладам.
- Так, за ці роки ми передали обладнання для лікарень приблизно на 0,5 млн. гривень. Це і обладнання сайтів ЗПТ у наркологічних закладах Рівного та Дубно, і кабінет ДОТ, де іде прийом ВІЛ-позитивних хворих на туберкульоз, та сайт ЗПТ у Центрі СНІДу в Рівному. Також надали технічну допомогу кабінетам довіри, де працюють навчені лікарі-інфекціоністи. У таких кабінетах хворі отримують АРТ - антиретровірусну терапію — за місцем проживання, не маючи потреби їхати в Рівне за безкоштовними таблетками, яких не купиш, а можна тільки отримати у медзакладі. Такі кабінети створили у Володимирці та Дубно, згодом виграли конкурс на оснащення ще 5 — у Корці, Кузнецовську, Сарнах, Костополі та Острозі. Закуповуємо в такі кабінети центрифуги, холодильники — все необхідне для зберігання й доставки крові на аналізи. Головне завдання — зробити допомогу вразливим верствам населення ближчою, доступнішою до них, незалежно від місця проживання.
- Чув, що ви і з дітками працюєте...
- Так, щороку проводимо святкування Дня Миколая для дітей наших клієнтів. Дітки замовляють подарунки у Святого Миколая, і ми, в міру можливостей наших спонсорів, яких щороку відгукується дедалі більше, намагаємось здійснити дитячі мрії. Якщо дитина маленька, просимо батьків допомогти їй намалювати бажаний подарунок. Одній дитині торік подарували мобільний телефон, іншій — ляльку-трансформера. Другий рік нас підтримує “Макдональдс” - усім дітям дарують набір “Хепі Міл”. Ляльковий театр і драмтеатр дають квитки на вистави, кондитерська фабрика, підприємство “Оттімо” — свою продукцію. З кожним разом і подарунків стає більше, і дітей. Минулого року діток на святкування Миколая зібралось 67, а починали 5 років тому з чотирьох.
- Що найбільше турбує активістів фонду нині?
- Те, що епідемія ВІЛ нікуди не зникла: так, вона зафіксувалась на певній позначці й не демонструє швидкого подальшого зростання, але ВІЛ-інфікованих на Рівненщині таки чимало — близько 2 тисяч. І прогноз не можна назвати втішним: у зв'язку з подіями на Сході ми, на превеликий жаль, очікуємо подальшого поширення ВІЛ-інфекції. Донбас — це сьогодні зона ризику в плані поширення ВІЛ-інфекції в Україні, і події в цьому регіоні не можуть не позначатись і на ситуації тут у нас. Тому роботи для наших активістів у цьому плані лише додасться. Але ми до неї готові, бо маємо десятирічний досвід — і досвід допомоги вразливим верствам населення, і досвід залучення на Рівненщину коштів міжнародних донорських структур для вирішення соціальних проблем регіону. До слова, лише за останній рік через реалізацію різноманітних проектів фонду в область було залучень загалом близько 2,5 мільйона гривень. І цю роботу ми продовжуватимемо — вже під новою назвою: Рівненський обласний благодійний фонд “Наше майбутнє”.
Рівненський обласний благодійний фонд “Наше майбутнє”: м. Рівне, вул. Ж. Кюрі 19, Центр СНІДу.
Із зауваженнями та пропозиціями звертайтесь за електронною адресою rivneaids@gmail.com
Джерело фото: golosno.com.ua

Людмила Рибчук, Олена ГАНДЗЮК, ВІЛ/СНІД, благодійний фонд, громадські активісти, "Майбутнє без СНІДу", "Наше майбутнє"
До Дня Конституції у Рівному можна безплатно записатися до бібліотеки

25 та 26 червня Рівненська обласна бібліотека дарує безплатний читацький квиток усім охочим. Це чудова нагода долучитися до книжкового світу та відкрити для себе нові знання.
переглядів: 160
У Рівненському зоопарку відзначили День домашніх тварин: ковбойські змагання, вікторини й подарунки

Атмосфера справжнього сільського подвір’я, пізнавальні розваги та ковбойський дух панували у Рівненському зоопарку під час святкування Дня домашніх тварин. Гості дізнавалися цікаві факти, змагалися та частувалися — було і весело, і пізнавально.
переглядів: 226
Рівненська громада передала захисникам 67 дронів і 15 зарядних станцій

Рівне продовжує активно підтримувати військових: цього разу бійцям передали десятки безпілотників різних типів та потужні зарядні станції для виконання бойових завдань.
переглядів: 228
У Рівному затримали водія з 1,84 проміле алкоголю після ДТП

Автомобіль із характерними пошкодженнями патрульні зупинили на вулиці Кулика і Гудачека. За кермом перебував нетверезий чоловік, який повертався з урочистостей.
переглядів: 182
Пожежа біля «Чайки»: чим дихали рівняни та які загрози виявили санепідеміологи

Масштабна пожежа у Рівному не лише налякала містян димовими клубами, а й спричинила реальну загрозу для здоров’я. Вогонь охопив дах нежитлової будівлі поблизу автостанції «Чайка», і вже за кілька годин після займання експерти виявили небезпечне перевищення токсичних речовин у повітрі.
переглядів: 349