Ким був Микола Гоголь: рівнянин розкрив "темні" плями біографії письменника

Автором цього літературознавчого розслідування є Петро Кралюк – доктор філософських наук, професор, проректор Національного університету «Острозька академія», а також успішний прозаїк з гострим та нестандартним поглядом на минувшину й сучасність.

Військові носитимуть форму, яку розробили волонтери під керівництвом журналіста з Рівного

Микола Гоголь не вперше з’являється на сторінках книги Петра Кралюка. Варто згадати хоча б роман «Римейк», де увесь сюжет закручений довкола відзначення двохсотліття Миколи Васильовича, а сам він яскраво змальований як «малоросійський письменник, який дуже хоче стати великоруським» і розплачується за ці поривання душевним здоров’ям, перед тим неодноразово потрапляючи в цілком закономірні комічні ситуації.

Літо-2016: скільки готові витратити українці на відпустку

У своїй новій книзі П. Кралюк у коректно-класичному, «британському» стилі, намагається розкрити ряд «білих плям» життєвого і творчого шляху Гоголя, спільно із читачем знайти відповіді на несподівані, але ретельно продумані питання: чому Микола Гоголь детально і точно описує в своїх творах волинські міста Дубно та Шумськ, хоча офіційна біографія твердить, що письменник ніколи не був на Волині. Чи варто справді довіряти офіційній біографії Гоголя? Чи був він тим, ким ретельно прикидався все життя? І нарешті — чи був Гоголь... Гоголем?

Петро Кралюк  розглядає гоголівські «Страшну помсту» і фрагменти другого тому «Мертвих душ», але найдетальніше досліджує Тараса Бульбу.
В тексті досліджуються паралелі між «Тарасом Бульбою» та «Історією Русів», вказівки на збіги, часом дослівні, між «Тарасом Бульбою» і думою про Хмельницького, яку почав писати ватажок дєкабрістів Кондратій Рилєєв. Блискуче автор реконструював і світогляд «малоросійського» дворянства першої чверті дев’ятнадцятого століття, показуючи через нього підвалини і світогляд малоросійства як явища.
Книга Петра Кралюка далека від пафосно-патетичних гасел типу «Гогольнаш!», вельми поширених у новітньому українському літературознавстві. Але вона промовисто доводить, що навіть на «ненаших» письменників, так чи інакше пов’язаних з українською землею, культурою, історією ми мусимо мати свій, власний погляд.



Про це повідомили з Рівненського обласного краєзнавчого музею.