25: творці Незалежності. “Маю честь – підполковник Микола Поровський”

Такий запис з'явився на сторінці колишнього народного депутата від Рівненщини Миколи ПОРОВСЬКОГО у Facebook у серпні 2014-го.

Тричі народний депутат Микола Поровський у переддень 20-річчя Незалежності України презентував у Рівному, в стінах "водника", де свого часу здобув фах інженера-будівельника, відразу три власні книжки. У них – і про боротьбу УПА і про ближчі до сучасності події – створення Руху. До цієї справи Микола Поровський причетний безпосередньо.

Колишній виконроб, з початком національно-демократичного руху Поровський – у перших його рядах: Товариство української мови, Рух, згодом – Українська республіканська партія... У січні 1990-го Поровський організує і координує проведення "Ланцюга злуки" між Рівним та Києвом. Згодом було чимало агітаційних поїздок на Схід України, у Крим; участь у приведенні до присяги на вірність народові України військових частин Збройних сил колишнього Союзу; численні доповнення до проекту української Конституції...

Письменник-депутат — Микола ПОРОВСЬКИЙ

Двічі обраний народним депутатом від рідного Рівненського та сусіднього Млинівського району (народився у селі Заріцьк), Микола Поровський після складання депутатських повноважень на рубежі тисячоліть встиг побути урядовим чиновником – першим заступником голови Держкомітету з енергозбереження. Бунтівна натура одного з перших рухівців і тут далася взнаки – у січні 2002-го Поровський розповідав пресі, що тодішній перший віце-прем'єр Олег Дубина попросив його залишити засідання уряду й написати заяву про відставку після того, як уродженець Рівненщини звернувся до свого вищестоящого керівника, аби той вів засідання українською мовою.

"Вливши" Республіканську християнську партію до блоку "Наша Україна", на виборах-2002 Поровський отримав у списку блоку аж 98 місце, і черга втретє стати народним депутатом підійшла до нього аж після Помаранчевої революції, коли чимало соратників В.Ющенка стали чиновниками. Проте, в той час інформаційних приводів, аналогічних за масштабом подіям кінця 80-х – початку 90-х за участю Поровського, ні він, ні його партія вже не створили. Чи не востаннє Республіканська християнська партія привернула до себе увагу тим, що саме від неї восени 2010-го балотувався в мери Львова його нинішній очільник Андрій Садовий. Сам Поровський тоді ж очолював список РХП на виборах до Рівненської облради, але прохідного бар'єру партія не подолала. А Садовий давно асоціюється у всіх, хто слідкує за політикою, зовсім з іншою партією.

Незадовго до виборів Президента, на яких переміг В.Янукович, Микола Поровський очолив всеукраїнську громадську організацію "Українська народна рада", яка об'єднала багатьох подібних йому активістів національно-демократичного руху кінця 80-х – початку 90-х. Тоді УНР підтримала кандидатуру Віктора Ющенка. Поровський говорив про своє дітище як про спробу створити позапартійний майданчик для порозуміння національно-патріотичних сил і навіть повторити колишній феномен НРУ саме як громадського руху...

Проте, реалії української політики розгорнули життя зовсім в інший бік. І бунтівна патріотична натура нардепа перших двох скликань від Рівненщини не могла залишитись осторонь військового протистояння на Сході України... 31 серпня 2014 року на своїй сторінці у Фейсбуку Микола Поровський повідомив про призначення його на посаду старшого офіцера армійської бригади у званні підполковника.

З вересня 2014року Поровський був призначений заступником командира 3-го полку спеціального призначення (Кіровоград). Брав участь у бойових діях в зоні АТО. Чверть століття минуло відтоді, як прізвище Поровського гучно лунало на рухівських мітингах у Рівному – а колишній народний депутат, якому цього літа виповнилось 60, знову опинився там, де іде боротьба за незалежність України...