Більше 70 журналістів побито три роки тому, а винні й досі не покарані

З часу початку протестів проти рішення уряду відмовитися від Асоціації з ЄС (листопад) і до кінця 2013 року фізично постраждали 73 працівники медіа, більшість – від кийків співробітників спецпідрозділу «Беркут» у Києві 1 грудня 2013 року. Також у грудні того року двох журналістів було заарештовано, а на 5 редакцій ЗМІ скоєно напад.

Як наголошує перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, пройшло повних три роки з часу брутальних побиттів міліцією журналістів, і цього часу достатньо для реального покарання винних.

– Журналісти вимагають дієвої боротьби з безкарністю. І якщо пройшло три роки, а ми не говоримо про належне розслідування і справедливість у справах цих десятків побиттів, то значить Євромайдан для журналістів досі не закінчився... – коментує Сергій Томіленко.

Працівники медіа, які тоді працювали на висвітленні найгостріших подій і зазнали насильства, стверджують: справи ведуться тільки на папері.
Олег Хаврук, який у 2013 році працював заступником головного редактора «Comments.ua», отримав травми голови, рук і спини від силовиків під час висвітлення подій Майдану. Відтоді пройшло три роки, а справа і досі «ведеться». Але результатів – нуль.

– Час від часу мене викликали, допитували, проводили слідчі експерименти. З п’яти судових засідань не було жодного по суті: то адвоката немає, то прокурор не з’явися. Якщо чесно, я не знаю жодної людини, яка була б покарана за те, що сталося зі мною три роки тому.

Фотокореспондент сайту «Житомир.інфо» Михайло Загорський  1 грудня 2013 року був у епіцентрі подій у Києві на вулиці Банковій за редакційним завданням. Попри те, що показував журналістське посвідчення, його наздогнали і били по обличчю, вибивши з рук фотоапарат. Журналіст отримав струс мозку та багато інших діагнозів, підтверджених судмедекспертизою. Але їх, за словами постраждалого, «звели до мінімуму», а повторну судмедекспертизу через рік не проводили (хоча це і мало відбутися).

– Суд постійно переносять. Я отримую виклик, приходжу – і тут кажуть, наприклад, що немає прокурора. Це просто витрачання часу. Багато людей змушені приїжджати з інших міст і ні з чим їхати назад. Ось останній раз суд був запланований на 22 листопада, а його перенесли аж на 21 лютого. Взагалі незрозуміла ситуація. При цьому обвинувачений навіть не має підписки про невиїзд, на всі засідання приходить і спокійно сидить у білій сорочечці… – каже Михайло. – Звичайно, надія є на те, що винні будуть покарані, але поки що ніяких результатів не бачимо.

У Національній спілці журналістів планують також оновити дані про всіх постраждалих журналістів і у наступний період Євромайдану (січень-лютий 2014 року), а також опитати кожного постраждалого журналіста про реальний хід розслідувань.

Про підтримку зусиль НСЖУ в ревізії кожного випадку побиття журналістів в Україні з 2013-го року по нинішній час заявили колеги з Міжнародної федерації журналістів.

До теми:

Журналісти Рівного об'єдналися проти побиття журналістки Тетяни Чорновол

Проблема вибору: журналіст - професія чи покликання?

Побиття журналістів "Рівне 1": коментарі рівнян у соціальних мережах