Ми у Facebook
15.02.2017, 16:30

У Рівненському інституті післядипломної освіти обиратимуть ректора. Можливий судовий позов

На посаду ректора претендують колишній його очільник Микола Віднічук та нинішня виконуюча обв`язки керівника Алла Черній. Для колажу використане фото Рівне вечірнє та фото Тараса Юхимчука

Сьогодні, 15 лютого у Рівненському інституті післядипломної освіти мали вибирати ректора. Потім кандидатуру ще обиратимуть депутати обласної ради.
На сайті Інституту відсутня будь-яка інформація про те, що сьогодні обиратимуть ректора. Про вибори «Четвертій владі» розповіли працівники закладу.

Про це повідомляє портал Четверта влада.

В приймальні Інституту підтвердили інформацію. Кажуть, початок виборів – о 14.00.

Свої кандидатури на посаду пропонують двоє осіб: нинішня в.о. ректора, проректорка з навчальної роботи Алла Черній та колишній ректор Інституту Микола Віднічук.

У своїй програмі розвитку закладу, розміщеній на сайті обласної ради, Алла Черній обіцяє розвивати принципи внутрівузівської демократії, забезпечити принципи демократичного менеджменту, збереження першості інституту в післядипломній освіті, створення позитивного іміджу інституту та інше.

Микола Віднічук бачить пріоритетним у своїй програмі створення наглядової ради інституту, забезпечення публічності і прозорості діяльності РОІППО, запровадження реального дистанційного навчання, розширення переліку спеціальностей перепідготовки тощо.

Найбільше підприємство Рівного запрацювало на повну потужність

Микола Віднічук звільнився у 2013 році, невдовзі після скандалу, пов`язаного з нарахуванням та використанням премій у закладі. Тоді збиралася комісія облдержадміністрації. У висновку вона заявила, що виявлені фінансові зловживання межують з кримінальними діяннями. Матеріали передали до правоохоронних органів.

– Мені натякнули, якщо не хочу, щоб у мене знайшли наркоту або патрони, то краще самому піти, – так пояснює причини тодішнього звільнення «за власним бажанням» Микола Віднічук. – Прокурор перевіряв ці матеріали, Лазутко (тодішній начальник міліції Рівненщини) дав доручення, відкрили кримінальну справу. Років півтора тому її закрили. Ніяких порушень не знайшли. Їм просто Лавренчука треба було прилаштувати, це головна причина була [скандалу і перевірок], бо скорочувалася його посада в адміністрації. Він не хотів йти з адміністрації, але в нього не було вибору.

На Рівненщині знову почали відстріл? (+ФОТО)

У єдиному реєстрі судових рішень ми знайшли дві ухвали, які очевидно стосоються згаданої справи. У травні та червні 2014-го слідчій надали доступ до документів інституту, наказів про призначення бухгалтерата ректора, їх посадові обов`язки, а також до звітності Рівненського інституту післядипломної педагогічної освіти, за 2010-2013 роки.

В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні СВ Рівненського МВ УМВС знаходиться кримінальне провадження №42013190000000054 від 12 квітня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (Службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки).

Більше інформації про це провадження у реєстрі немає. В Головному управлінні Національної поліції у Рівненській області нам повідомили про долю провадження.

– Це провадження закрите 12 травня 2016-го року за відсутністю ознак складу злочину. Рішення про закриття кримінального провадження перевірялося обласною прокуратурою на законність і прокуратура також підтвердила про закриття, – розповіла нам прес-секретарка поліції Ольга Олійник.

Після звільнення Миколи Віднічука з посади ректора, виконуючими обов`язки ректора інституту встигли побувати екс-очільник обласного управління освіти Іван Вєтров, проректор з моніторингу якості освіти РОІППО Петро Ковальчук, заступник голови Рівненської ОДА Андрій Лавренчук, пише ogo.ua, а також Дмитро Симак, який до цього працював у Національному університеті «Львівська політехніка». З грудня 2016-го року заклад, на правах виконуючої обов`язки, очолює Алла Черній.

Микола Віднічук, згадуючи ті події, впевнений, що порушень з виписуванням премій не було:

– Якщо взяти той мільйон двісті гривень премії, [якими мені дорікали], то на 240 чоловік, які тоді працювали, виходить близько 5-ти тисяч на рік середня премія. Але ж 50 відсотків від зарплати проректора – то буде 5-6 тисяч премії за раз. Якщо ж лаборанту чи прибиральниці давати премію 50 відсотків від окладу, то буде гривень 600. Частиною суми премій покривали витрати людей на відрядження, які певний час не відшкодовувалися з бюджету. Вже пізніше, за керівництва Лавренчука, хоч було скорочено понад сімдесят чоловік зі штату, на премії було витрачено більше мільйона гривень за рік.

Що ж до тодішніх звинувачень у тому, що премії здавалися в касу, якою розпоряджався ректор, то Микола Віднічук називає це маячнею. Хоча підтверджує, що коштами інколи скидувалися.

– Їде високопосадовець, особливо в часи Табачника, треба подарунок, щоб освіта закупила. Скидувалися на подарунки. Або була році в 13-му олімпіада з хімії всеукраїнська. Нам «Азот» пообіцяв допомогти коштами. Десь 78 тисяч нам треба було на реактиви та інше. Спочатку обіцяли, а потім не дали ні копійки. Діти за два дні мають приїхати, а в нас немає нічого. Ми із зарплат збиралися, щоб те закупити. На ті ж олімпіади треба подарунки. Як правило, бурштинова картина, фотоальбом рівненський і таке інше. Але поборів не було.

Микола Віднічук нарікає, що депутати обласної ради не хочуть відпустити Інститут «у вільне плавання», тобто щоб вибори ректора у ньому відбувалися суто серед працівників закладу, а обласна рада лише затверджувала запропоновану колективом кандидатуру. Так як предбачено Законом України «Про вищу освіту».

– Депутати проголосували за незаконну пропозицію, – вважає Микола Віднічук. – Була пропозиція змін до Статуту, яким би вибори ректора в Інституті відбувалися за законом про вищу освіту, тобто серед колективу. Але депутати внесли пропозицію, щоб призначення відбувалося відповідно до положення про призначення керівників комунальних закладів (при якому голосування серед колективу закладу має фактично лише дорадчий голос, а вирішальне слово – за депутатами – авт.).

Я вирішив оскаржити це рішення сесії в судовому порядку, – каже кандидат у ректори Інституту. – Якщо суд визнає, що сесія правомірно прийняла рішення, тоді все залишиться як є. Якщо суд визнає, що рішення було незаконне, тоді цей конкурс мають скасувати, внести зміни у Статут Інституту відповідно до закону про вищу освіту і оголосити конкурс заново.

Кандидатка на посаду ректора, депутатка обласної ради Алла Черній, навпаки, вважає, що депутати повинні впливати на призначення керівника закладу.

– Сьогодні, в контексті децентралізації, коли на громади віддають повністю повноваження по освіті, і не лише щодо зарплати, але й щодо визначення авторських шкіл, програм навчальних, то я вважаю, що при виборах ректора це правильно користуватися законом про місцеве самоврядування (а не законом про вищу освіту – авт.). Бо ми знаємо освітні проблеми, які є в регіоні. І вибудовувати співпрацю із громадами, які утворюються, щоб не втратити методичну складову, а це базова функція Інституту, то я вважаю, що це правильно.

Алла Черній пояснює, що Інститут післядипломної освіти не є класичним інститутом. За її словами, статус післядипломної освіти в законі про вищу освіту не визначений. Тобто, згідно із законом про освіту не можна сказати, що Інститут післядипломної освіти – це вищий навчальнй заклад. Хоч статус вищого навчального закладу Інститут має згідно ліцензії Міністерства освіти і науки.

– Статус вищого навчального закладу вуз отримав після того як були кафедри створені і було відкрите ліцензування другої вищої освіти. У нас є тільки післядипломна освіта, і тільки заочна форма.

Алла Черній заперечує, що обласна рада може їй сприяти як депутатці, при виборі кандидатури на посаду ректора Інституту.

– Бути депутатом – це не злочин. Це вибрана посада. То що, якщо я депутат, то не можу працювати в закладі згідно спеціальності? Не маю права брати участі в конкурсі? Я не прийшла з вулиці. Я три роки відпрацювала вчителем, працювала викладачем у вищій школі. Була завідувачем кафедри. Стала кандидатом наук, підтвердила вчене звання доцента. В мене є наукові праці, публікації. І те що я – депутат, то це люди мені довірили вирішувати певні речі громади. Думаю, це тільки плюс, а не мінус, і не використання службового становища. В жодному разі нема такого, що якщо я депутат, то йде лобіювання чиїхось інтересів.

Колектив може порівняти мій початок роботи за три місяці, і стиль керівництва протягом 10-ти років за Миколи Віднічука, – додає кандидатка. – Певний рівень компетентності у справах закладу я маю. Управлінський потенціал, вони теж розуміють, що в мене є. Моя програма сучасна, спрямована на розвиток та динаміку вузу.

Довідка з сайту Інституту:

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти є вищим навчальним та науково-методичним закладом ІІІ рівня акредитації (ліцензія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України АТ№582479, рішення ДАК від 24.11.2011р., протокол №91, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.11.2011р. №29.51-Л). Інститут забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників регіону.

Основна мета діяльності закладу полягає у приведенні професійної компетентності працівників освіти у відповідність із світовими стандартами, розвиток їхнього творчого потенціалу, педагогічної майстерності, підвищення інтелектуального і загальнокультурного рівня. Напрям підготовки - підвищення кваліфікації у галузі знань 0101 "Педагогічна освіта». Ліцензований обсяг підготовки - 7000 чоловік за рік.





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ

Останні новини