Інклюзивне навчання в Україні: як діятиме і що вже зроблено
Сьогодні в більшості західних країн склався певний консенсус щодо важливості інтеграції інвалідів у суспільство. В Європі та США існує розповсюджена практика інклюзивної освіти, яка робить загальноосвітню школу доступною для дітей з особливими потребами.
Термін «інклюзія» з англійської мови перекладається як включення або приєднання. В освіті під інклюзивним навчанням розуміють процес забезпечення рівного доступу до освіти дітям з обмеженими можливостями, врахування їхніх індивідуальних потреб.
Згідно зі статистикою, серед 17 337 українських шкіл лише 1127 залучені до інклюзивного навчання. Більш ніж 56 тисяч школярів з особливими потребами не охоплені навчанням у загальноосвітніх закладах. Таким чином, показник інклюзії в Україні складає лише 7%. Для порівняння: у Литві ця цифра охоплює 90%, Польщі – 42%, Словаччині – 42%, Угорщині – 57%, Італії – 99%, Норвегії – 90%, Франції – 25%.
Як відомо, система послуг для дітей з інвалідністю створювалась ще за часів Радянського Союзу, в основному на базі інтернатних закладів. За словами Уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби, досі дітям з особливостями розвитку держава могла запропонувати два варіанти освіти: спецшколи або інтегровані класи. На думку психологів, головний недолік навчання в інтернаті – обмеження дітей у спілкуванні з однолітками. Згідно з результатами дослідження Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка, кожен дванадцятий випускник спецшколи зазначає «поганий» соціально-психологічний клімат у закладі. Більшість вихованців спецшкіл у подальшому житті мають відчуття знедоленості через недостатні контакти із ровесниками.
У свою чергу, недолік інтегрованих класів – недостатня кваліфікація викладачів, які працюють із дітьми з особливими потребами. Вчитель, спрофільований на роботу зі звичайними дітьми, часто не в змозі надавати необхідний психологічний та медичний супровід дитині-інваліду. Це може спричинити напруженість у стосунках між педагогами, учнями та їхніми батьками.
Зародження інклюзивної освіти в Україні
Про інклюзивну освіту в Україні системно заговорили лише у 2014 році. У жовтні 2016 року народні депутати підтримали в першому читанні нову редакцію проекту закону №3491-д «Про освіту». Автор законопроекту Олексій Скрипник зазначає, що дискусія навколо нового закону тривала майже два роки. Зараз закон готується на друге читання. Власне, революційність законопроекту полягає у запровадженні системи інклюзивної освіти на законодавчому рівні та визначенні розмаїття форм здобуття освіти, передбачаючи дистанційну, мережеву та змішану форми.
Ще однією важливою ініціативою є законопроект № 2151 щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг, поданий Президентом Петром Порошенко у травні цього року. Документ вперше визначає терміни «особа з особливими освітніми потребами», «індивідуальна програма розвитку» та «корекційно-розвивальні та психолого-педагогічні послуги». Новий закон депутати можуть ухвалити уже до літа.
У 2017 році з державного бюджету було виділено 210 млн гривень цільових субвенцій для дітей з особливими потребами. Кожна така дитина отримає 23 тисячі гривень на гаряче харчування у школі, транспорт, додаткове вивчення шкільних предметів та заняття у творчих гуртках. Ідеологи освітньої реформи запевняють, що завдяки електронній програмі прозорого фінансування «гроші будуть йти за дитиною», незалежно від форми навчання.
Базовим документом для створення інклюзивної освіти в Україні є концепція «Нової української школи», яку затвердила Національна Рада Реформ у квітні. За словами її ініціатора, міністра освіти Лілії Гриневич, концепція прописує реформування освіти до 2029 року.
Один із принципів цієї стратегії – дитиноцентризм. Нова школа повинна буде враховувати права, здібності та потреби дитини, а не йти по написаній нагорі інструкції. Саме з цього принципу проростає вирішення проблеми інклюзивної освіти. Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, організовано лікування, включаючи корекційні заходи. Дитина буде отримувати підтримку психолога та педагога.
Концепція також пропонує відмовитись від шкільного авторитаризму «я – вчитель, ти – дурень» та розвивати рівне спілкування між учителем, учнем і батьками. У МОН це називають педагогікою партнерства. Крім того, реформа передбачає оновлення вчительського складу через залучення молоді. За задумом реформаторів, українська освіта повинна відкинути радянську модель накопичення знань і сфокусуватись на підготовці дитини до реальних життєвих ситуацій.
Допоки концепція «Нової української школи» перебуває у першій фазі впровадження, модель інклюзивного навчання втілюється у пілотних проектах. Наразі інклюзія працює у 19 школах Запорізької області. Ініціатором благодійного проекту виступає перша леді Марина Порошенко. Дружина президента не раз зазначала, що інклюзивна освіта – це не заміна, а альтернатива навчання для дітей з особливими освітніми потребами, можливість жити в родинному колі. У Благодійному Фонді Порошенка розповідають про успіхи у Київській, Житомирській та Дніпропетровській областях. Наразі кількість учнів з особливими потребами зросла в 15 разів, а до липня 2019 року ініціатива фонду має охопити усі регіони України.
Таким чином, сьогодні в Україні ми бачимо перші спроби запровадити модель інклюзивного навчання. Подальша доля реформи залежить від консолідованої позиції Президента, уряду, депутатів та громадянського суспільства. Серед наступних кроків – остаточне прийняття закону «Про освіту» та збільшення кількості шкіл із можливістю інклюзивної освіти.

За матеріалами http://naglyad.org/uk/
Статті до теми:
Заклад який опікується дітьми з особливими освітніми потребами
Дітей зі спецшкіл-інтернатів планують перевести у звичайні школи
Разом з усіма: як на Рівненщині діють інклюзивні класи (+ВІДЕО)

Комбуча – давно забутий чайний гриб, що знову в моді
Ще кілька десятиліть тому майже в кожній українській кухні на підвіконні жив у трилітровій банці «чайний гриб». Його поїли солодким чаєм і щотижня зливали напій — кислуватий, трохи ігристий, із незвичним смаком. Тоді його пили для «загального оздоровлення» — і не замислювались, що це насправді справжня домашня комбуча, напій, який сьогодні став світовим wellness-трендом.
переглядів: 750
5 хвилин на підготовку: швидкий рецепт яблучого пирога до чаю

Що приготувати, коли хочеться смакоту, але багато часу немає? Смачний швидкий пиріг за нашим рецептом!
переглядів: 285
Рівненщина передала два позашляховики для військових на Сумщину

Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш повідомив про чергову поїздку до військових, які захищають Сумську область. Цього разу захисникам передали два позашляховики Nissan X-Trail, придбані за кошти з благодійного аукціону, проведеного нещодавно на Рівненщині.
переглядів: 276
Курс валют сьогодні : гривня утримує стабільність

12 липня, курс основних валют в Україні залишається відносно стабільним. Станом на ранок середній курс долара в банках перебуває на рівні 42 гривень, євро — близько 49.
переглядів: 355
Головне за ніч 12 липня: Україна пережила масовану атаку

Вночі Росія завдала масованого удару по кількох областях України. Під ударом опинилися Львів, Луцьк, Чернівці та Харків. Атака здійснювалася ракетами та дронами-камікадзе.
переглядів: 393
Реклама