01.07.2017, 14:00

У Рівному встановлять "Камені спотикання"

Меморіальні знаки жертвам нацизму встановлять у понеділок
3 липня о 14:00 год. на Театральній площі відбудеться офіційна церемонія встановлення меморіальних знаків 5-ти жертвам нацизму у Рівному. Для закладання "каменів спотикання" до Рівного прибуде відомий німецький митець, автор ідеї меморіальних знаків Гюнтер Демніг.

Перелік жертв нацизму, яким буде встановлено «камені спотикання»: отець Володимир Мисечко, Зузанна Гінчанка, Яків Сухенко, Якоб та Рахель Крулики.


Довідка: "Камінь спотикання" – це предмет кубічної форми розміром 96*96 мм. (ширина) і 100 мм. (висота). Вони вбудовуються в тротуар перед будинком, в якому мешкали жертви нацизму. Заборонено встановлювати камені на місці вбивства жертви (оскільки камені покликані вшанувати пам’ять про життя людини, а не її вбивство). Станом на сьогодні встановлено понад 50 000 "каменів спотикання" у 1200 містах 20 країн ЄС. В Україні "камені спотикання" встановлено є у Переєслав-Хмельницькому.






Інформація про людей, яким буде встановлено "камені спотикання":



Володимир Мисечко народився 1903 р. в селі Вовкошів Рівненської області. Богослужіння проводив українською мовою, виступав проти ополячення, підтримував українську національну культуру і українське просвітнє слово. Після початку радянсько-німецької війни, 23 червня 1941 р. неподалік Різдво-Богородицького храму освятив символічну могилу на вшанування пам’яті кількох тисяч невинно розстріляних енкаведистами бранців луцької в’язниці.

Відмовився співпрацювати з окупаційною владою, зокрема – закликати мирян добровільно їхати на роботу до третього Рейху. Оскільки його позиція загрожувала арештом, церковні ієрархи перевели В. Мисечка з Горохова у Рівне, де він отримав сан протоієрея і був призначений владикою Платоном третім священиком у Свято-Воскресенському соборі.

У жовтні 1943 р., спільно з представниками української інтелігенції та духовенства, протоієрея В. Мисечка заарештовано. Зазнав тортур у рівненській в’язниці. 15 жовтня 1943 р., разом з 33 іншими в’язнями цієї тюрми, розстріляний у кар’єрі с. Видумка.

Місце встановлення каменю спотикання – вул. Соборна, 39 (біля входу у Свято-Воскресенський кафедральний собор).




Яків Сухенко. Інженер, направлений до м. Рівного з УРСР у 1939 р. Він рятував євреїв у роки Другої світової війни (зокрема, рівнянок Варвару і Міру Барац) в Рівному. Іншим неперсоніфікованим жертвам нацизму Яків Сухенко і його товариш Іван Шевченко допомогли виїхати в Київ. Там усі вони були викриті і розстріляні.

Нещодавно у Державному архіві Рівненської області вдалося знайти його реєстраційні дані періоду окупації. Зокрема, встановлено дату народження Праведника (1910 р.) та місце його проживання у Рівному – вул. Студенна 19а (колишня вулиця Гайдара, нині – провулок Ігоря Волошина). Він був розстріляний нацистами за допомогу жертвам Голокосту у Києві 1943 року. У 1983 р. Якова Сухенка було визнано Праведником народів світу.

Місце встановлення каменю спотикання – біля будинку за адресою провулок Ігоря Волошина, 19 а.




Сім’я Круликів (жертви Голокосту у м. Рівне):

– Яків Крулик (Якоб Крулик). Вчитель школи «Тарбут» у Рівному. Дата народження – 1899 р. (м. Львів).

– Рахель Крулик. Дата народження – 1937 р. (м. Рівне). Донька Якова Крулика.

Загинули 1942 р. Жертви Голокосту у м. Рівне. Щоб не бути жорстоко вбитими нацистською окупаційною владою знайшли порятунок у смерті. Надпис на меморіальному знаку – «Порятунок у смерті» – є універсальним на каменях спотикання для всіх тих жертв Голокосту, які знайшли для себе суїцид єдиним виходом із безнадійної ситуації. Детальнішу інформацію про сім’ю Круликів можна знайти у спогадах рівнянки, яка пережила Голокост, Хаї Мусман («Город мой расстрелянный»).

Місце встановлення каменів спотикання – біля будинку за адресою вул. Соборна, 96 (між вулицями Петлюри та Поштова).




Зузанна Гінчанка. Народилась у 1917 році у Києві, розстріляна нацистами у 1944 р. у Кракові, поетеса. Після закінчення гімназії у Рівному навчалась з 1935 року на гуманітарному факультеті Варшавського університету, беручи одночасно активну участь в літераторському житті.

Гінчанка є автором гострої та влучної політичної сатири, часто антифашистського спрямування (Полювання, Преса, Прачки), а також зокрема сатири власного середовища (Балада про критиків, що риються в поезії). Зузанна Гінчанка була закатована гітлерівцями. В одному з останніх вірішів (1942) Non omnis moriar вона помістила шокуючий образ власної долі.

Місце встановлення каменю спотикання – поблизу Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру (Театральна площа, 1).



Підписуйтесь на новини "ОГО" у соцмережі Facebook та у Telegram

Щасливе Рівне