Чи справді Рівненська атомна планує розширюватися?

А вже у телефонній розмові з пані Інною, яка працює інженером прес-служби «Волиньобленерго», ми уточнили, що йдеться про село Велика Осниця Маневицького району, яке входить у 30-кілометрову зону атомної станції. Власне, для нас ключовими словами у цьому повідомленні були не «розгул демократії», а «збудувати ще два енергоблоки». Постало питання: чи ж справді Рівненська АЕС планує розширюватися і зводити 5-й та 6-й блоки? Адже проти їх спорудження наприкінці 1980-х років, тобто невдовзі після Чорнобильської катастрофи, виступила громадськість Рівненської та Волинської областей і, нагадаємо, перемогла. У цьому значну роль зіграла акція, зініційована заслуженим журналістом України Валерієм Мельником (на той час він був екологічним оглядачем газети «Молодий ленінець»), – збір підписів, яких зібрали у підсумку аж 107 тисяч. Валерій Степанович підготував тоді запит на З'їзд народних депутатів СРСР, який був вищим органом державної влади у 1989—1991 роках. За цим запитом і прийняли рішення обмежитись на Рівненській АЕС чотирма енергоблоками.

Про це повідомляє Катерина ЗУБЧУК, видання "Волинь".

Тож ми поспілкувалися по телефону з начальником прес-центру РАЕС Вікторією Леоновою.

Наскільки безпечна Рівненська АЕС

— У 2010 році Держатомрегулювання України видав ліцензію на продовження терміну експлуатації перших двох енергоблоків. Нині на станції розпочалися роботи у напрямку продовження терміну дії 3-го енергоблока (його «ліміт» закінчується у грудні цього року). Але ясно, що це безкінечно тривати не може, — розповіла пані Вікторія. — Як компенсуючу можливість ми розглядаємо будівництво 5-го енергоблока…

9 червня сайт РАЕС інформував про те, що наприкінці травня у Києві відбулося засідання науково-технічної Ради НАЕК «Енергоатом» з метою обговорення техніко-економічного аналізу проекту цього енергоблока. Як компенсуюча потужність після завершення у 2030—2031 роках термінів експлуатації енергоблоків №1, 2 РАЕС він розроблений минулоріч спеціалістами управління капітального будівництва станції, відділу головного технолога та служби аналізу безпеки. Презентував проект провідний інженер з експлуатації устаткування станції Павло Кузнєцов.

Працівники Рівненської АЕС зустріли військових (+ФОТО)

Техніко-економічний аналіз включає в себе дослідження стану промислового майданчика, його відповідність вимогам, огляд існуючих сертифікованих компетентними органами реакторних установок, які експлуатуються. Як зазначив заступник генерального директора з капітального будівництва Сергій Куроєдов, новий енергоблок повинен споруджуватися за сучасним проектом, що відповідає високим вимогам безпеки. Наразі серед типів реакторів розглядаються у техніко-економічному аналізі: AP-1000 (1000 МВт) американської компанії Westinghouse, ATMEA-1 (1100 МВт) — спільна розробка компаній «AREVA» і «Mitsubishi Нeavy Industries», APR-1400 (1400 МВт) корейської КЕРСО. Не береться до уваги продукція російських виробників та ті установки, які на сьогоднішній день є лише у дослідних зразках. На думку Сергія Куроєдова, найголовнішим ресурсом, необхідним для будівництва майбутнього енергоблока, завжди був та буде підготовлений десятиліттями висококваліфікований персонал.
Зважаючи на прийняте науково-технічною радою НАЕК «Енергоатом» рішення, проект спорудження енергоблока №5 РАЕС як компенсуючої потужності доцільний та своєчасний, техніко-економічний аналіз схвалено. Наступним етапом для реалізації проекту буде розробка технічних вимог для реакторної установки, якою спеціалісти РАЕС займуться вже до кінця поточного року.

До речі, щодо опитування жителів населених пунктів у 30-кілометровій зоні, то, як зауважила начальник прес-центру Рівненської АЕС Вікторія Леонова, про це рано говорити. Справа в тому, що на рівні держави ще остаточно не вирішено, де буде споруджуватися новий енергоблок — на Рівненській чи Хмельницькій атомній електростанції. Тож додаткової інформації з приводу того, хто ж то їздить по селах і спілкується з людьми з приводу будівництва 5-го і 6-го енергоблоків, ми не одержали. Хоч ясно, що, як дійде до розширення атомної станції, думку громадськості доведеться вивчати попри те, що після Чорнобильської катастрофи минуло 30 років.

Підписуйтесь на новини "ОГО" у соцмережі Facebook та у Telegram