Досвідчений військовий з Рівного розповів про "реформу" фуфайок в українській армії
Військовий з Рівного отримав престижну іноземну нагороду

За своє життя я з середини бачив три армії - українську (у якій проходжу службу), канадську (навчався та стажувався за океаном) та польську (де нині базується командування багатонаціональної бригади). Дві останні - належать до країн-членів НАТО та уособлюють те, до чого наше вітчизняне військо прагне.
Що таке армія Канади чи Польщі - це високі зарплати, якісне обмундирування, модернізоване та ефективне озброєння, мотивовані офіцери і контрактники, а головне - це дисципліна. “Рівняйсь! Струнко! Шановні солдати, Батьківщина нас переодягає в нову сучасну форму, дарує нові атрибути та чекає від нас відданості й завзяття”, а у відповідь очікуване “Ура!”.
У нас все до болю демократично. Нам дозволяють обговорювати, а рішення дозволяють приймати громадою, що як прокляття тягнеться ще від часів Русі і Козаччини, коли громада проганяла князя чи скидала на списи старшину, якщо громаді щось не подобалося. Владність й містечковість окремих командирів-князьців, а на додачу - вільнодумство осіб у військовому однострої процвітають і донині. От до прикладу, ще донедавна гламурні офіцери перешивали польову форму на свій манер, а курсантки доводили формені штани до стану лігенсів. Не хочеться й згадувати берці, адже в державних ходили або бідні, або кого змусили.
Це було (є) ганьбою… Отож, держава уповноважила одну групу людей розробити сучасну форму одягу, іншу - запропонувати оновлену символіку (ребрендинг підрозділів і ЗСУ). І, о диво, не всім сподобалося. Якщо по формі знайшли консенсус, змінили матеріал пошиву, вдосконалили крій, то перехід на нові символи виявився дуже болючим. Деякі військові кажуть: “ребрендинг наших символів - це ЗРАДА. Підриває наш моральний дух, бо ….і по темі “діди воювали”. А їм пояснюють: “ своїми відмовами ви саботуєте державну політику в цій сфері”. А результат - частина людей ходить з новими погонами (хтось називає їх ромбиками, інші бачать променисті хрести), а є й такі, кому не подобаються нововведення. У результаті командир бригади, наприклад, носить на грудях “еполету” з ромбиками, а молодший офіцер - з зірочками, бо йому... зірочки більше до смаку. Країна воює - немає часу на дурні розтлумачення, треба вести бій з ворогом, а не особовим складом. І цим користуються та зловживають, фактично підриваючи дисципліну та моральний стан військ.
Апогеєм останніх кількох тижнів стала історія з Віталієм Гайдукевичем, який зачепив за живе однин із видів збройних сил, розробивши зміни у військовому однострої стосовно натільної білизни (майка, футболка, фуфайка) та головного убору з пост-радянського зразка на щось українське традиційне чи натівський відповідник. Більше по темі можна почитати тут (https://www.facebook.com/v.gaydukevich/posts/1521048074621607), бо я веду мову не про про сентименти та епітети українських спеців та ветеранів цього виду ЗС, які між іншим почули навіть в Росії та щиро підтримали опір реформам.
Історія з реформою однострою продемонструвала вразливість нашої, української, системи комплектування в контексті офіцерів, які займаються зв'язками із ЗМІ, громадськістю та відповідальні за реалізацію інформаційної політики, що співзвучне з модними стратегічними комунікаціями, Збройних Сил. В передісторії варто зазначити, що час АТО вимагав оперативного розгортання мережі прес-центрів бригад, родів і видів Збройних Сил. Оскільки робилося все з “нуля”, то зрозуміло що часу для підготовки кадрів бракувало. Спочатку мобілізували журналістів та блогерів, деякі із них в міру своєї епатажності чи завищеної жаги до справедливості навіть умудрялися ставати центром непорозумінь та скандалів. Що з мобілізованого візьмеш?
З часом деякі посади зайняли вчораші випускники військових вишів з гуманітарним кваліфікаційним дипломом. Але це слабо покращило ситуацію. Тому що диплом, досвід та вся інша словоблудна лапша маловажлива там, де командир потребує людину з професійною зрілістю (за термінологією НАТО «радник» або «помічник»), а не молодого офіцера з юнацьким максималізмом, заромантизованістю та шкідливою імпульсивністю.
Під час мого навчання на курсі зв'язків з громадськістю ЗС Канади дуже дивував вік та специфіка підбору людей на цю спеціальність. Мені, випускнику кафедри військової журналістики було невтямки, чому колишніх пілотів, піхотинців та представників інших спеціальностей, які вже з огляду на свій вік чи стан здоров'я не можуть працювати за бойовими напрямками, “злили” в зв'язки з громадськістю. Це ж не відстійна яма для “лузерів”... Але з часом ці сорокалітні капітани почали сприйматися по іншому. Я зрозумів формулу кадрового менеджменту. Усі різні “кандидати” (на курсі не слухачі, а кандидати на кваліфікацію прес-офіцера), з різним темпераментом та характером, різним підходом до кризових ситуацій (від істерики до ігнору), але з професіональною мудрістю та професійною зрілістю. Адже прес-офіцер відповідає вже за імідж збройних сил та країни. І вишкіл тривав аж цілих довгих 9 місяців, під час яких інструктори стандартизували алгоритм мислення - подумай, зваж, порадься з старшим штабом (прес-центр оперативного командування - до прикладу) і потім зроби. І вже набуті за попередні роки служби мудрість та зрілість на курсі зв'язків з громадськістю обростають потрібними знаннями в сфері роботи з ЗМІ, підготовки прес-релізів, репортажей, фото-відео, керування прес-службою тощо. Фейсбук-політика взагалі окрема тема - періодично видаються порадники для усіх військовослужбовців, що рекомендовано постити і виставляти, а за що і "а-я-яй" може бути із занесенням в службову справу.
Так от, на посадах прес-офіцери канадці служать по 3-4 роки, а потім повинні ротуватися між підрозділами, родами і видами збройних сил. Це умови для набуваття досвіду роботи в різних військових формуваннях та рости по службі. Отримати статус “приватного” прес-секретаря, чи “постійного піар-менеджера” окремого підрозділу (виду збройних сил) там неможливо. Умови служби і вік не дозволяють стати легко маніпульованим. Ці люди відчувають відповідальність за те, що вони роблять-кажуть-коментують-постять-оприлюднюють. І їм строго заборонено “відбрехуватися” за “косяки” командування. Лише правда! Часом гірка, але це непохитний принцип. І у них не почуєш слів “речник бреше”.
З поляками теж все чітко. Хоча в ЗС РП, здається, немає відповідної профільної підготовки, вертикаль відповідальності та “one voice policy” - непорушні. Прес-офіцери працюють як годинник без зайвих “обговорень”. А тому дискутують військовослужбовці войська польськєго в Фейсбук та між собою в кабінетах не про барви головних уборів та фуфайок, а про комфорт і сучасність однострою чи ціну закупки нових вертольотів. Адже не колір форми визначає елітність підрозділу, а люди. І в речі і слова вкладають зміст і символи люди, а не самі речі.
І саме це помічник командира зі зв'язків з громадськістю повинен пояснити командиру, особовому складу та громадськості. Наші відповідники: які б, до прикладу, не були відважні та геройські українські десантники, але п'яні дембеля в тільниках в фонтанах на 2 серпня дуже псують репутацію блакитним беретам. Водночас, колись 24 бригада з Яворова гордилася своєю назвою “Залізна”, а після боїв на Донбасі і ребрендингу вона отримала ім'я короля Данила. І ніби нічого їм не убуло...
У моїй особистій практиці прикладами такого підходу з професійною мудрістю та зрілістю прес-офіцерів ЗС Україн - це Олександр Поронюк та Анатолий Анатолиевич Прошин. Олександр Романович зі своїм “емоції повинні перекипіти” став кризовим порадником не для одного військового колективу Західної України. А з Анатолія Анатолійовича теж не один сьомий піт стік, поки він налагодив роботу САМ за оперативне командування. Один відповідає за запити від журналістів, координацію прес-центрів бригад та доповідями по військовому напрямку. На таких посадах потрібні люди-шахісти, які думають на кілька ходів вперед. Цьому жоден виш не навчить, і “креативність” не компенсує. Фейсбук стерпить все, а репутація військового відомоства страждає чимдуж.
П.С.: і доки представники шановної еліти обговорюють якого кольору головні убори кращі, на цьому тлі Мінсоцполітики готує іншу реформу - пенсійного забезпечення. На пенсію вони пропонують йти після 30 років вислуги, а саму пенсію отримувати з 50 років. А це дуже серйозна зміна, яка особливо торкнеться офіцерів нижчої ланки та солдат. Штабні офіцери можуть 25, а можуть і 30 років керувати військами. А от десант, піхота, специ, артилеристи, танкісти та інші “польові” спеціальності ще мають якось дотягнути до 50-ки по полігонах, окопах та боксах…
Але що та пенсійна реформа, вона далека та нецікава? Головні убори і фуфайки - важливіші, поки молодий...

у ФБ.
Нагадаємо, що військовий з Рівного Олександр Гайн служить у міжнародній литовсько-польсько-українській військовій бригаді. Литовсько-польсько-українську бригаду сформували у 2014 році з військових України, Польщі та Литви. Бригаду створили з метою зміцнення співпраці між країнами, а також для посилення безпеки в регіоні.
Військовому з Рівного подякував Міністр оборони Польщі
Підписуйтесь на новини "ОГО" у соцмережі Facebook та у Telegram

литовсько-польсько-українська військова бригада, Олександр Гайн, українська армія, Новини України та світу
Прогноз погоди на Рівненщині 11 липня: нічні дощі та грози, вдень – комфортна температура

Завтра, 11 липня, на Рівненщині очікується хмарна з проясненнями погода. Згідно з прогнозом Рівненського обласного центру з гідрометеорології, ніч принесе невеликі дощі, місцями можливі грози, тоді як вдень істотних опадів не передбачається. Вночі та вранці можливий слабкий туман.
переглядів: 28
Чому на Сарненщині повністю заборонили відвідувати ліси та ввели додаткові обмеження у прикордонних районах?

На Рівненщині запроваджуються додаткові суворі обмеження у прикордонних районах Сарненського та Вараського районів з метою посилення безпеки. Одночасно, у шести громадах Сарненського району повністю заборонено відвідування лісових масивів через мінну, оборонну та пожежну загрози.
переглядів: 106
У Дубенському замку випустили перших гідів «Школи юного екскурсовода»

Державний історико-культурний заповідник міста Дубно успішно завершив перший випуск своєї нової освітньо-просвітницької ініціативи – «Школи юного екскурсовода». Дві випускниці працюватимуть гідами цього літа Дубенського замку.
переглядів: 153
Загальнонаціональна ініціатива «Посвіт пам’яті»: 10 медиків Рівненщини віддали життя за Україну

Сьогодні, 10 липня, Рівненщина з глибоким сумом згадує 10 своїх земляків-медиків, що віддали найдорожче заради інших. Вони загинули під час виконання професійного обов’язку, рятуючи життя на фронті та в тилу під час повномасштабної війни.
переглядів: 237
Майже 50 кущів конопель та понад 100 маку виявили та знищили поліцейські на Рівненщині

На Рівненщині активно триває операція «МАК», спрямована на виявлення та знищення незаконних посівів наркотичних рослин. Завдяки пильності правоохоронців, лише за минулу добу було викрито факти вирощування конопель та маку у Костопільській та Вараській громадах.
переглядів: 142