Рівнянка Христина Сиволап розповіла про зйомки серіалу "Тато Ден"

- Христина, розкажіть, як почалася ваша співпраця з FILM.UA?

- Одного разу зателефонував продюсер Андрій Ризванюк, сказав, що вони з креативним продюсером Олесею Лук’яненко бачили мій дебютний фільм і хочуть запросити познайомитися. Я, звичайно, погодилася, й вони вже розповіли про проект, на який шукають режисера. Мені дуже сподобався формат серіалу, я із задоволенням погодилася знімати пілот.

- Не страшно було брати на себе відповідальність за такий великий проект, все-таки він перший у вашій кар’єрі?

- Дуже страшно! Але тому то і цікаво. Мені дуже подобався проект, подобався підхід продюсерів до підготовки і організації знімального процесу. Були створені максимальні умови для того, щоб займатися вигадками з оператором, заглиблюватися з акторами до історії їх персонажів, створювати образи з художниками з гриму і костюми… Це все надавало сміливість і стимул. Я була оточена справжніми професіоналами, яким не байдужий кінцевий результат, відчувала віру продюсерів в те, що все вийде.


- Найчастіше, всі хочуть знімати велике прокатне кіно і бояться застрягти в телесеріалах. Як ви самі ставитеся до такого виду контенту? Що подобається, на які проекти орієнтуєтесь?

- Я обожнюю якісні серіали не менш, ніж кіно. На заході давно простежується тенденція, що імениті кінорежисери знімають серіали і вони мають величезний успіх. У мене, чесно кажучи, зовсім немає страху «застрягти». Я ж вільна людина, для того щоб погодитися на участь в тому чи іншому проекті. Обговорюючи стилістику нашого серіалу з режисером другої знімальної групи Ірою Громоздою і операторами Олексієм Назаруком і Сергієм Крутько, ми брали приклад з Breaking Bad і американського Shameless.

Рівнянка Христина Сиволап знімає серіал (+ФОТО)

- Наскільки я знаю, був досить довгий і важкий кастинг, як ви шукали своїх героїв? Чому вибрали на головні ролі саме Стаса і Наталю?

- О так. Кастинг тривав, здається, вічність. Це якесь окреме життя. Ми ретельно підійшли до пошуку головних героїв. Було дуже багато критеріїв. Наприклад, Ден повинен бути молодим харизматичним юнаком, таким собі серцеїдом, але не альфа-самцем, а схильним до глибших почуттів, при цьому він повинен виглядати трохи старше за свій вік. Тіна – така скромна симпатична мама, яка виглядає дещо молодшим за свої 39, легка, але і не поверхнева. Важливо було, щоб Ден і Тіна, попри серйозну різницю у віці, були органічною парою.

Спочатку ми знайшли його. Кастинги проходили в хаосі, за день через мене проходило кілька десятків людей, тому 100% потрапляння Стаса в персонаж я помітила вже при монтажі проб. Цікаве таке відкриття було, приємний сюрприз.

Згодом знайшли і її. Вона дуже нагадувала акторку, яка зіграла головну героїню новозеландської версії серіалу, просто божевільний якийсь збіг. До того ж вона відповідала всім іншим нашим вимогам. Це була Юля Шубарева. Тому в пілоті Тіна виглядала дещо інакше. Коли ж прийняли рішення про запуск проекту, Юля несподівано завагітніла. Ми всі пораділи за Юлю, і з головою поринули в нові пошуки.

І ось уже майже зневірившись, що ідеальну головну героїню так і не буде знайдено, ми зустріли на кастингу Наталю Ноздріну. Мені сподобалося з якою іронією вона зіграла сцени на пробах, це було влучне потрапляння у наш жанр! І ще, як на мене, вони дуже органічна зі Стасом пара.

Але окремий шоковий момент стався зі Стасом – його не відпускали на зйомки з театру, де він працює. Не знаю, чого варта продюсерам його участь у проекті, але за це я завжди буду їм вдячна.

- А особисто для вас – про що це кіно?

- Про те, що навіть в нашому консервативному суспільстві варто бути собою і не намагатися відповідати нав’язаним рамкам. Адже їх насправді не існує!

- Чого все-таки більше в «Тато Ден» драми або комедії?

- Особисто для мене – більше комедії. У нас є безліч прекрасних жартів, смішних ситуацій. Мої улюблені персонажі серіалу – сестра Тіни Юля і власник бару Давид – комедійні персонажі, і я дуже рада, що актори вдало і, як на мене, смішно втілили їх на екрані. Але комічність ситуацій завжди в тому, що вони – з життя, що самі ситуації відбуваються на тлі речей і подій, коли зовсім не до сміху. Тому в серіалі, звичайно ж, багато поцілунків, романтики, сліз, нервів і навіть смерть.

- Знімальний марафон – це складно. Чи був моменти втоми і відчаю, коли хотілося кинути все і піти? Якщо так, то як ви з цим справлялися?

- Піти не хотілося, але ось виспатися – дуже! Ніколи не забуду кілька панічних днів, коли за кілька годин сну прокидалася від смс-ки водія «Доброго ранку. Машина внизу». Хоча, після періоду втоми, завжди відкривалося друге дихання. Навіть не знаю, звідки воно бралося. В такому проекті не можна дозволити собі відчай – тут все повинно бути наповнене енергією. Чесно кажучи, складним для мене виявилося поєднувати знімальний процес з материнством. Коли 12 годин поспіль ти керуєш знімальною групою, а потім без сил приходиш додому, і одну маленьку дівчинку не можеш вмовити почистити зуби.


- Яка сцена вам запам’яталася найбільше? Чи є сцена, якою ви особливо задоволені?

- Таких сцен кілька, і це ті сцени, які, на мою думку, вийшли у нас набагато краще, ніж в оригіналі. Одна з них – сцена танцю Тіни і мами Дена Наталі. Я бачила її вже разiв 50, напевно, але до сих пір кожен раз посміхаюся.

- Чомусь кажуть, що з дітьми працювати найскладніше. Саме вашій групі випала основна частина сцен з дітьми. Як ви з цим справлялися? Та чи складно було працювати з ними, як заведено вважати?

- З дітьми дійсно складніше, вони часто непередбачувані, швидше втомлюються, нетерплячі. На етапі кастингу ми розуміли який обсяг роботи належить виконати нашим кіно-дітям, тому дуже ретельно відбувався відбір. І ось саме тому, що ми знайшли тих самих дітей, робота з ними була в задоволення! Дівчата Вероніка і Ярослава (хоча вони умовно діти, кажучи словами нашого героя: «Це ж майже люди») великі молодці, вони вивчили стільки тексту, скільки за всю шкільну програму не вчать. А малюк Женька, хоч і бігав по всьому павільйону – тільки встигай ловити, після команди «Почали» різко включався в процес і виконував усі поставлені завдання. Засипав просто на знімальному майданчику між дублями – що поробиш, будні майбутньої кінозірки.

- Напевно, багато цікавих моментів залишилося за кадром. Розкажіть про те, що вам запам’яталося найбільше?

- У нас була чудова команда! Ми дуже багато жартували, сміялися. Одні з найулюбленіших моментів, коли на майданчику збиралося акторське тріо Лаші Рамішвілі, Стаса Тiкунова і Льоші Шуплецова, вони співали хором кожну вільну хвилину, дуже голосно і красиво. Ще була одна неприємна і одночасно дуже смішна ситуація – «стоп» по тухлому яйцю. Ігрові продукти зберігаються не так, як ті, що ми їмо, а один необережний рух реквізитора і, власне, цей «Стоп…», тому що навіть за півгодини працювати було неможливо через сморід. Ще ніколи не забуду смак 70-градусної домашньої чачі після зміни. Це Лаша, приїжджаючи з Грузії до нас на зйомки, так люб’язно привозив гостинчик для всієї знімальної групи, і дуже ображався, якщо хтось не куштував його. Що ж, втома проходила моментально!

- Як вам працювалося з акторами, наскільки швидко і легко знайшли до них підхід?

- З акторами мого віку спільну мову я знайшла відразу, відразу відчувала їхню довіру. В цілому, бувало по-різному. З одними в процесі зйомок ми здружилися, з іншими – сперечалися. Я не дуже люблю процес кастингу через потік осіб і іноді втоми від відчуття, що витратив час даремно, але робота з акторами, яких вже вибрала – це справжнє задоволення. Навіть від суперечок і непорозумінь. Це означає, що нікому не байдужий його персонаж і наша спільна історія.

- У серіалі знімаються дуже досвідчені актори, та ж Тетяна Орлова. Наскільки вам комфортно було з нею працювати? Чому ви у неї навчилися, чи не було страшно – все-таки у акторки великий досвід, і вона набагато старша за вас.

- Я завжди готувалася до зйомок, але до сцен з Тетяною – ретельнiше. Ніхто не ставив стільки запитань, скільки вона. Тетяна завжди точно повинна знати звідки, куди і навіщо рухається її персонаж, навіть якщо про це зовсім не говориться в сцені. А з приводу віку, я не особливо страждаю, тому що більшість людей на знімальному майданчику були набагато старші за мене. Я не комплексую, у мене просто немає виходу, інакше це б дуже заважало роботі.

Джерело: www.stb.ua