Патріотичні вірші захисникам України

Нульова позиція
захисникам України присвячується

До наших ша́нців ворог не підійде,
ми сектор фронту бачим крізь приціл.
До того часу, як на сході сонце зійде,
в нас бойове завдання і ворожа ціль.

Артилерійські залпи гавкають далеко,
вогонь гарматний палить горизонт.
Вже чути свист – триматися нелегко,
це нульова позиція, ми на війні, це фронт.

Мій кулемет гарячий від роботи,
влучають кулі у ворожий терикон.
Пробитись ДРГ планує, мабуть, всоте
та найманцям не перейти наш Рубікон.

Бій уночі ми витримали з честю
і, Богу дякуєм, двохсотих не було.
Боєприпаси в ша́нці треба ще піднести
перш, ніж у сні забути про ОРДЛО.

Ми вдень у снайпера ворожого на мушці,
над териконом майорить російський триколор.
Поранених бійців забрали на “вертушці”,
а я дбайливо кулеметний змащую затвор.

Наказ про наступ кожний день чекаєм,
прийде наш час – ми вийдем на кордон.
Ми від орди російської Європу захищаєм,
це нульова позиція: “По ворогу – вогонь!”

3.07.2017




Понад усе

Понад усе для мене рідний край,
його свобода, честь і незалежність.
Тих, хто поліг в бою, не забувай
і до землі батьків свою належність.

На ціле небо простягнувся стяг,
внизу опершись на лани пшеничні.
Народ вписав в історію звитяг
чимало сторінок та є, однак, трагічні.

Хліб засівали і гострили шаблі,
коня кували, щоб в бою не впав,
ішли на ворога, узявши коси й граблі…
За рідний край козак і селянин вмирав!

Земля батьків від Сяну й аж до Дону
ножем імперським рвана на шматки.
Без війська нам не вберегти кордону,
Донбас відстоять українські вояки.

Карпатський велет спину розгинає,
Дніпрові води крізь граніт течуть,
в степах широких вільний дух витає,
цю землю давні обереги бережуть!

24-27.01.17


Східний фронт

На східних землях точиться війна,
імперський зашморг тисне Україну.
Схоронить сина мати не одна,
своїм життям герої захистять країну.

Орда московська живиться війною,
ефір отруює відверта їх брехня.
Розділено країни нездоланною стіною,
як ніч і день, як мир і як війна.

Війна гібридна на моїй іде землі
у тих степах, що маком зацвітають.
Російські найманці з наказу у Кремлі
міста і села “градом” засипають.

Орел російський дивиться крізь ґрати,
він проти світу гострить пазурі.
Та досить зброю переможну мати,
як згасне блиск кремлівської зорі.

І ця земля, і наш народ під Богом,
хоч скільки зайд приходило з вогнем.
Війна скінчиться врешті епілогом:
“В чужій країні ми ніколи не заснем!”

1-3.02.2017


Маєте власні твори? Надсилайте їх до редакції на info@ogo.ua - і ми розмістимо їх на порталі OGO.ua!


До теми:

Патріотичні вірші про Україну та воїнів АТО (частина 2)

Поет з Рівненщини пише вірші про Україну та її Героїв

Зворушливі вірші про Україну, Батьківщину та її мужніх синів