Що змінює новий закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Чому частково? Тому що положення, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) та Товариства з додатковою відповідальністю (далі – ТДВ) - скасовуються, а до прикладу, положення закону про публічне акціонерне товариство лишається.

Товариствам надається 1 рік часу для приведення положень їх статуту у відповідність до нового закону №2275. До того ж товариства звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію вказаних змін до статуту. Проте, у разі недотримання товариством цього строку статут товариства не втрачає чинності, але діє у частині, що відповідає законодавству станом на 17.06.2018 року.

Отож, які зміни відбудуться:

1. Кількість учасників у новому законі – необмежена ( ст. 4), порівняно із законом «Про господарські товариства», де обмеження було встановлене у кількості до 100 осіб ( ст. 50).

2. Нові поняття: «Корпоративний договір» та «безвідклична довіреність». Стосовно корпоративного договору, то відповідно до такого договору учасник товариства беруть на себе обов’язок реалізовувати свої права та повноваження певним чином або дотримуватися від їх реалізації (ст. 7).

Визначено вимоги до договору:
- письмова форма,
- є безвідплатним,
у разі недотримання таких вимог – договір є нікчемним.

Надається право самостійно визначити строк дії договору (ч. 2 ст. 7).
У разі якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).

3. Ще однією новелою є договір про створення товариства. Метою цього договору є забезпечення виконання учасниками-засновниками всіх домовленостей досягнутих між ними до моменту створення товариства та його державної реєстрації.

4. Законодавець зменшив вимоги до змісту статуту та визначив лише 3 пункти, які обов’язково мають бути у статуті: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Неврегульованість на законодавчому рівні важливих аспектів корпоративних відносин може призвести до виникнення спорів та унеможливлення діяльності товариства.

Наприклад, до статуту після набрання чинності Законом не потрібно буде вносити інформацію про учасників товариства та розмір часток, що їм належить, а відтак, не потрібно буде змінювати статут у разі зміни складу учасників та/або розміру їхніх часток. Отже, виникає потенційний ризик неправомірної зміни учасників товариства.

5. Внесок учасника до статутного капіталу товариства у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, яка затверджується одностайним рішенням загальних зборів за участю всіх його учасників.

6. Кожен учасник матиме повністю передавати свій внесок протягом 6-ти місяців з дня державної реєстрації товариства (ст. 14), порівняно із законом №1576 строк зменшено на пів року.

7. Процедура виходу учасника товариства описується в ст. 24, цікавим є те о учасник , частка якого в статутному капіталі менше 50 % , може вийти зі складу товариства в будь – який час без згоди на те інших учасників, а учасник із часткою 50 % та більше – лише за згодою інших учасників товариства.

8. Новелою є норма про заочне голосування учасника (ст. 35). Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Справжність підпису учасника товариства на такому документі засвідчується нотаріально.

Таким чином учасник власноруч може висловити свою волю з усіх поставлених питань.

9. За новим Законом, як і за Законом України «Про господарські товариства», вищим органом товариства залишаються загальні збори учасників. Передбачається можливість створення наглядової ради, вперше цей інститут було запроваджено Законом України «Про акціонерні товариства».

Всі «плюси» та «мінуси» ми побачимо через певний час, після того як закон буде введений в дію.

Ольга НІКОДІМОВА, юрист, спеціально для ОГО.