Допомагай, довіряй, але… перевіряй

А дві третини опитаних британців – взагалі прирівнюють зловживання у цій сфері до… крадіжки. Крім того, більшість людей висловили переконання, що протидія шахрайству в системі соціальної допомоги важливіша за боротьбу з ухиленням від сплати податків і навіть – із засміченням довкілля!

Система соціального захисту Великої Британії вважається однією з найефективніших у світі. І у першу чергу – завдяки налагодженій системі контролю соціальних витрат. Британці розуміють, що адресність соціальної підтримки, тобто коли кошти надходять справді нужденним, а не порушникам і шахраям, дає змогу ефективніше допомагати саме тим, хто цього справді потребує.

У Британії усе робиться для того, щоб одержувачі допомоги розуміли, що шахрайство – це злочин, і що покарання за його скоєння неминуче. Для запобігання порушенням у системі соціальної допомоги проводиться постійне інформування населення про відповідальність, пов’язану з недоброчесними діями у цій сфері. Щодоби на “гарячу лінію” з питань шахрайства надходить понад 600 повідомлень від громадян. А у британських ЗМІ щорічно публікується до 300 репортажів про судові вироки, винесені за шахрайські дії у сфері соціальної підтримки.

Усе це нагадує потенційним порушникам про неминучість покарання і формує у суспільстві відчуття соціальної справедливості.

Британську практику усунення шахрайства і помилок у сфері соціального захисту визнано найкращою у світі. Міністерство праці та пенсійного забезпечення Великобританії всіляко сприяє поширенню британського досвіду в інших країнах.

Останніми роками шляхом Великобританії пішли, зокрема, наші сусіди – Румунія та Молдова.

Фахівці Мінсоцполітики України спільно з міжнародними експертами нині працюють над вивченням та впровадженням кращого досвіду дієвого та справедливого контролю в цій сфері.

Новий підхід передбачатиме створення ефективного інституту соціального інспектування – за кращими європейськими зразками.

Йдеться про впровадження сучасних засад та алгоритмів організації контролю – із використанням звірення даних та застосуванням так званих “профілів ризику”. Перевірятимуться лише справи з підозрами, де імовірність виявлення порушень найбільша. Це зменшить кількість перевірок за рахунок підвищення їх дієвості. Адже переважна більшість отримувачів соціальної підтримки є чесними та законослухняними людьми.

Недоброчесні дії, корупція та шахрайство вкупі з помилками дошкуляють системам соціального захисту усіх країн. Навіть у таких розвинених державах, як США, втрати через помилки та дії шахраїв становлять від 2%-5% державних видатків на соціальне забезпечення. А у таких країнах, як Індія, вони можуть сягати до 20%-25%.

В Україні, за попередніми оцінками експертів Світового Банку, такі втрати теж складають відчутний відсоток. Якщо згадати, що в бюджеті держави на 2018 рік на виплату соціальної допомоги передбачено близько 140 мільярдів гривень – нам є над чим замислитися.

Чи не щодня ми дізнаємося зі ЗМІ про випадки, коли допомогу від держави отримують люди, яких, м’яко кажучи, важко назвати нужденними. Одні купують дорогі авто, другі програють кругленькі суми у закордонних гральних закладах, треті здають в оренду елітну нерухомість із вже оформленою субсидією. А як вам, приміром, готель в курортній зоні, оформлений як помешкання немічної бабусі, витрати на утримання якого частково – звісно ж, за рахунок субсидії – покриває держава?

Невдовзі Уряд планує запровадити монетизацію субсидій. Тобто, ті отримувачі, які використовують енергоресурси ощадливо, зможуть отримати живі гроші. А отже, питання адресності соціальної допомоги та упередження порушень і шахрайства у цій сфері набуває особливої гостроти.

Але чи багато наших співгромадян насправді усвідомлює, що гроші на соціальну підтримку виділяються за рахунок платників податків – тобто кожного з нас?

Британці це порахували: кожен 1 млрд фунтів стерлінгів соціальної допомоги, отриманий шахраями, – це по 35 фунтів стерлінгів, сплачених кожним британцем у вигляді податків.

Державна соціальна підтримка – це адресна допомога тим, хто її справді потребує. Той, хто отримує її незаконно, робить це за рахунок нужденних і усього суспільства. А отже, – за рахунок кожного з нас.