Ростислав Сабадишин: “Ми залучатимемо інвестиції в академію через іноземних студентів”

Безумовно, їх можна реалізувати за допомогою спільного бажання та співпраці всіх складових – студенти, батьки, викладачі та адміністрація академії. Про це та багато іншого читайте в інтерв'ю з директором Рівненської медичної академії Ростиславом САБАДИШИНИМ.



– Які етапи передували реформуванню закладу і що дає зміна назви для розвитку закладу?

– Вказаному реформуванню передувала наполеглива робота впродовж останніх 10 років. У першу чергу багато моїх зусиль було спрямовано на формування якісного науково-педагогічного потенціалу. Перед викладачами з високими професійними якостями ставилися завдання проводити наукову роботу з метою одержання наукового ступеня. Науковці мали першочергове право при працевлаштуванні на роботу до коледжу. Завдяки такій роботі на сьогоднішній день у закладі працюють: 1 Заслужений лікар України, 5 відмінників освіти, 1 Заслужений працівник охорони здоров'я України, 1 доктор медичних наук, 36 кандидатів наук, 1 професор, 6 доцентів. Ці показники є одними з найвищих серед коледжів України.

Також проводилось нарощення матеріально-технічної бази. Було забезпечено облаштування сучасних лабораторій, комп’ютерних класів, кабінетів.
Завдяки проведеній роботі вдалося значно розширити спектр освітніх послуг для абітурієнтів. Зокрема, впродовж останніх років проведено ліцензування щодо підготовки фахівців на бакалаврському рівні вищої освіти з чотирьох спеціальностей медичного та фармацевтичного спрямування. У результаті зміни типу закладу вищої освіти на академію в короткотерміновій перспективі плануємо провести ліцензування з цих спеціальностей на магістерському рівні вищої освіти. Це є надзвичайно важливим і позитивним кроком для розвитку закладу. Адже коледж не мав можливості навчання на магістерському рівні, відповідно до Закону України “Про вищу освіту”.

Також плануємо створити на базі академії науковий осередок, який проводитиме наукові дослідження, реалізовуватиме інноваційні проекти в галузях освіти та медицини. До роботи осередку планується залучити наявний в закладі науково-педагогічний потенціал, науковців інших закладів.

– Розкажіть, як далі проходитиме навчальний процес для студентів, котрі зараз навчаються?


– Зміна типу назви закладу не матиме негативного впливу на подальше навчання студентів, оскільки КЗВО “Рівненська медична академія” є правонаступником Рівненського державного базового медичного коледжу та відповідає за всіма зобов’язаннями коледжу.

– Чи планується співпраця із закордонними студентами/вишами? У якому форматі проходитиме?


– Я вважаю, що міжнародне співробітництво є вкрай важливим для закладу, адже розвиток медичної освіти, наприклад, у більшості країн Євросоюзу, випереджає вітчизняний. Тому коледж упродовж останніх п'яти років співпрацює із закордонними медичними та освітніми закладами у напрямку підвищення професійного розвитку педагогічних працівників, обміну студентів, навчання іноземців. Вже на даний час відповідно до укладених договорів студенти коледжу мають можливість проходити виробничу практику за кордоном, а іноземці – навчатися у коледжі.

Завдяки зміні типу навчального закладу на академію, співпраця поглибиться. Насамперед, після проведення ліцензування на магістерському рівні вищої освіти, інформаційної та роз’яснювальної роботи за кордоном очікуємо збільшити кількість іноземних студентів, які навчатимуться в закладі. При цьому позитивним є те, що вартість навчання в нас є значно меншою, ніж за кордоном. Також з метою спрощення у перспективі процедури нострифікації (визнання — ред.) диплома академії за кордоном вже на даний час навчальні плани закладу з підготовки фахівців за певною спеціальністю коригуються із врахуванням міжнародних стандартів. Для академії цей напрямок співпраці економічно вигідний, оскільки приноситиме додаткові фінансові ресурси.

Надзвичайно важливим для академії буде співпраця у науковій діяльності. Тому я особисто докладу максимум зусиль для забезпечення участі науковців закладу в міжнародних наукових проектах, конференціях, семінарах, стажуванні за кордоном тощо. На мою думку, такий професійний розвиток науково-педагогічних кадрів є запорукою підвищення якості освіти.