Історія героя: "Тут мої друзі та товариші, а там – мій син, все просто"

Олександр працював завідувачем складу в суді, коли влітку 2014 р. йому зателефонували та викликали до військкомату. Довго не думав, адже потрібно було йти захищати свою Україну.

Одразу після нетривалої підготовки у складі 80-ї окремої аеромобільної бригади підрозділ Олександра відправили в Опитне, де йшли активні бойові дії. З обов’язками старшого розвідника-далекомірника, а простіше – корегувальника вогню артилерії, справлявся дуже добре. Він – один із тих, хто брав участь у боях за Донецький аеропорт. Кіборгом себе не вважає: «Я там всього три дні пробув, це не рахується». Проте, свою роль в обороні ДАПу Олександр применшує. Він, можливо, не в повній мірі оцінює свою роботу як корегувальника та навідника міномету, проте її важливість усвідомлюють ті пацани, які протягом 242 днів знаходилися у пеклі, в яке й потрапити було важко, не те щоб вийти звідти. Найбільшою своєю перемогою вважає власноруч підбитий Т-90 російського виробництва: «Сам корегував і сам здійснював постріли з міномету, – згадує події зими 15-го Дівіді, коли по російському танку випустив 34 міни. – Начальник бригадної артилерійської групи сектору приїздив та вітав, обіцяв нагороду навіть».



Зараз Олександр – командир зенітної установки в нашій 30-й окремій механізованій бригаді ім. князя Костянтина Острозького. Із «зеушкою» він також знайшов спільну мову: добре влучає як по наземних, так і по повітряних цілях. Вже знає деякі хитрощі стрільби з цього виду озброєння, результативно використовує ці знання сьогодні на одній із позицій, що на Світлодарській дузі.

Родом наш зенітник із Чернігівщини. Мама з екс-дружиною були проти того, щоб Олександр ішов воювати: мама – боялася та переживала, дружина – через свої проросійські погляди. Проте, тринадцятирічний син та семидесятирічний батько підтримують вчинок рідної людини: «Наш дідусь сам хотів іти воювати, але військкомат не пустив; і сином я пишаюся – всіляко підбадьорює, дзвонить, пише».

На запитання, що мотивує до служби, відповідає коротко: «Тут мої друзі та товариші, а там – мій син, все просто».

Про це повідомляє прес-центр штабу ООС.

Нагадаємо, що кіноактор Анатолій Пашинін, який відомий багатьма ролями в російському кіно, зокрема й у культовому серіалі “Грозові ворота”, був добровольцем у лавах Збройних Сил України.