Скільки років відомому місту на Рівненщині: історичне розслідування

На підприємство фахівець прийшов після закінчення Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «атомна енергетика».



Незважаючи на доволі серйозні виробничі завдання, пов’язані з імовірнісним аналізом безпеки, урахуванням імовірності відмови обладнання, виявлення дефіцитів безпеки, фахівець свій позаробочий час присвячує численним хобі. Серед них доволі незвичне і рідкісне – дослідження історії рідного краю та родоводу власної родини.
«Прочитавши статтю на Вікіпедії про Вараш, здивувався, чому дата заснування така недавня – 1776 рік.



Адже сусідні села значно «старші». Крім того, якщо село не таке старе, то чому стільки невизначеності з походженням його назви, якій приписують походження то з іранських, то зі слов’янських, то з угорських мов? Все це викликало цікавість, тому вирішив пошукати в Інтернеті більше інформації. Пошуки привели до праці українського історика Олексія Барановича «Залюднення України перед Хмельниччиною», виданої 1931 року. У ній автор на основі подимного реєстру 1629 року оцінив населення Волинського воєводства Речі Посполитої у першій половині XVII століття. І тут я зробив перше відкриття, адже серед населених пунктів, з жителів яких збирався податок згідно з реєстром, є і Вараш! Отже, 1776 рік – це далеко не перша згадка про село. І село Вараш на ті часи було досить великим, оскільки згідно з реєстром мало 69 димів (домогосподарств), що за оцінками істориків відповідало населенню приблизно 450 осіб»,- розповідає Віталій Охрімчук.



Чи міг Баранович помилково вказати у своїй роботі село Вараш? Оскільки оригінали подимних реєстрів можна побачити лише в архівах України та Польщі, їх перевірка видається складним завданням. Тому Віталій продовжив шукати дані, адже були ще історики, які опрацьовували такі документи. Одного з них у своїй праці згадує Баранович – це польський етнограф та історик Александер Яблоновський. В одній зі своїх монографій, виданій 1889 року і доступній у польській онлайн-бібліотеці, він публікує списки, складені на основі поборових (податкових) реєстрів 1577 і 1583 років. І тут знову відкриття, адже в реєстрі 1577 року серед таких знайомих нам, хоч і наведених польською мовою, назв довколишніх сіл, атомник знайшов Hwarąsz (Гварош). Сумнівів не залишилося, що це і є Вараш, який нині є сучасним містом-супутником РАЕС. За тих часів село належало князю Михайлу Чорторийському і адміністративно відносилося до Чорторийської волості Луцького повіту Волинського Воєводства Малопольської провінції Речі Посполитої. У реєстрі 1583 року також присутнє село Гварош, яке перебувало у власності Гнєвоша Олексовського і відносилося вже до Володимирського повіту.
Підсумовуючи вищесказане, можна констатувати, що село Вараш не менш давнє, ніж довколишні села, і перша згадка про нього датується не 1776 роком, як вважалося дотепер, а 1577 роком. Лишається нез’ясованим тільки одне питання: чому до сьогоднішнього часу ця дата була невідомою? Адже офіційно дати першої згадки про більшість довколишніх сіл взято саме з поборових реєстрів. Можливо, село Вараш «загубилося» через колишнє написання Hwarasz? І саме через наявність на початку букви «H» історики не співставили Hwarasz з Варашем? Однак, Олексій Баранович все ж розпізнав у цій назві Вараш. І, як було виявлено Віталієм Охрімчуком, вже після завершення свого «дослідження», не він один.



Протягом 1984-1986 років у Вінніпезі (Канада) вийшла друком праця українського історика та археолога Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся», в якій згадується про існування у 1577 році села Гвараш, або ж Вараш, Варяж, не вказуючи, однак, джерела цих даних. Той факт, що до цього часу не було широко відомо про давність Вараша, можна пояснити лише відсутністю ґрунтовних досліджень в обумовленому напрямку раніше. Та, на превеликий жаль, і за часів незалежності України.



Тож скільки років Варашу? На це питання можна почути різні відповіді. Хтось скаже, що місто Вараш засноване 1973 року під назвою Кузнецовськ. Хтось, заглянувши у Вікіпедію, назве дату 1776 рік – дату першої згадки про село Вараш, пов’язану зі спорудженням Свято-Михайлівської православної церкви, яку ще встигли побачити і перші будівельники Рівненської АЕС (до когорти яких належали і батьки Віталія Охрімчука). Ці ж дати фігурують і на сайті Верховної Ради України в обліковій картці міста, як дати відповідно заснування смт. Кузнецовськ та першої згадки про село Вараш. А яку ж дату вважати таки правильною? Чи варто викидати з історії міста історію села Вараш? На думку місцевого дослідника, ні. Адже село не зникло безслідно, а лише трансформувалося в сучасне місто, завдяки промисловому прогресу та спорудженому енерговелету – Рівненській АЕС. І міст зі схожою історією в Україні дуже багато. Досі стоять поруч з багатоповерхівками, хоч і поодинокі, сільські хати. І живуть поміж нами мешканці того Вараша, який споконвіків стояв над Стиром.

У планах Віталія Охрімчука – не зупинятися на досягнутому. Окрім вивчення власного родоводу, дослідження історії виникнення Вараша, фахівець планує зібрати разом усі маловідомі факти з історії міста-супутника РАЕС та опублікувати свою працю у вигляді статті на Вікіпедії.

Підготувала: Вікторія Шейкіна, повідомили з УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ РІВНЕНСЬКОЇ АЕС.