Україна бореться не тільки з коронавірусом, а й з масовими пожежами

І наголошують – люди не хочуть ізолюватися, вони виїжджають смажити шашлики на природу. Крім того – спалюють сміття на городах або просто заради розваги підпалюють сухостій.

«За даними наших активістів, найбільше пожеж зараз на заході, півночі і північному сході країни, – розповідає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – Вже понад 13 тисяч пожеж на відкритих територіях та в природних екосистемах зафіксували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з початку 2020 року. Тільки за два вихідних на території Київської області було ліквідовано понад 140 пожеж загальною площею понад 200 гектарів. У Львівській області – 136 випадків, в Житомирській – 54, у Дніпропетровській – 22».

Жителі столиці України облюбували заплави Дніпра і Десни для пікніків. Але вони забувають або не знають про те, що під ногами – торфовища, яким вистачить і маленької іскри, щоб почалася пожежа.

«За один тиждень наш підрозділ вчинила 41 виїзд для гасіння пожеж, ліквідації аварій та рятування людей», – говорить начальник 25-ї державної пожежно-рятувальної частини Києва Любомир Бусько.
У полум'ї пожеж гинуть комахи, птахи, що гніздяться в траві, тварини. У Бориспільському районі охоплене вогнем поле поглинуло три будинки – вони згоріли дотла.

Тим, кому не шкода живих істот, які гинуть у полум‘ї, хто не турбується про екологію, варто задуматися хоча б про власну безпеку, каже Тетяна Тимочко. Разом з листям і травою горить і сміття: пластик, гума, поліетилен. І до складу продуктів горіння входять чадний газ, важкі метали, канцерогенні сполуки. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин, які можуть викликати мутації на клітинному рівні. Таким небезпечним коктейлем вже тиждень змушені дихати жителі густонаселених районів Києва.

«Ці речовини викликають подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, діють на вуглеводний обмін, викликають головний біль, втома, можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань, знижують імунітет людини і посилюють негативний перебіг хронічних захворювань, – попереджає еколог. – Це особливо небезпечно в період пандемії COVID-19, коли кожному з нас потрібно мати сили і імунітет для протистояння вірусу, який викликає розвиток і загострення респіраторних захворювань».

На жаль, більшість українців не слухають екологів. А рятувальники констатують: роботи у них зараз багато, як ніколи. Хоча від них в тому числі залежить успіх ізоляції країни - під час карантину вони допомагають дезінфікувати вулиці, будинки, під'їзди. Але замість того, щоб зосередити всі сили на протистояння поширенню коронавируса, вони змушені боротися з людською дурістю і безвідповідальністю.

За підпал трави закон передбачає штраф – близько 1200 гривень. Такою сумою палія не налякаєш. Однак зараз діють правила протиепідемічної безпеки, згідно з якими штрафи за підпал трави вже в рази більше: від 17 до 34 тисяч гривень! Це – якщо слідувати букві закону. Але рятувальник Любомир Бусько все ж сподівається, що вийде достукатися до людей і повторює: «Під час карантину ми залишаємося на службі заради вас. Будь ласка, залишайтеся вдома заради нас».

Сюжет «Ранку з Інтером» про ситуацію з пожежами



ДО ТЕМИ
ФОТО: на Рівненщині палають поля
На Закарпатті ледве не згоріла Долина нарцисів (+ФОТО)