"Держава потребує зважених підходів переформатування карантину", - рівнянка у соцмережах

Голова ради Інституту податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податків України Олена Хотенко поділилася дуже цікавими думками про ланцюгову реакцію в економіці під час карантину.

Рівнянка розповіла, які галузі постраждали найбільше і чому державі варто змінювати підхід до карантинних обмежень та їх знятття.


Рівнянка розповіла про податкові наслідки пандемії

Ні, мова зараз не про ПЛР-тести, але covid-19 має до неї пряме відношення.

Здавалося б, карантин обмежив лише певні галузі економіки, а інших - не торкнувся. Але насправді, обмеживши транспорт, освіту, торгівлю, запустили «принцип доміно», котрий ризикує зруйнувати ледь не кожний напрямок економіки і коштуватиме надто дорого.

Якщо явними постраждалими від карантину є транспорт, освіта, торгівля та відпочинок, то прихованих потерпілих набагато більше.

Скажімо, обмеження міжміського сполучення несе збитки туризму і знижує мобільність найманих працівників.

Через обмеження в міському транспорті страждають люди, що вимушені сплачувати зайві гроші за таксі, або втрачати заробіток переходячи на дистанційну роботу.

Закриті кордони - це відсутність надходжень від заробітчан, анабіоз туристичної галузі, зниження доходів та купівельної спроможності населення.

Карантин в навчальних закладах збільшує навантаження на працюючих батьків і знижує продуктивність іхньої роботи.

Заборона ТРЦ - ставить під загрозу долю ресторанів, кав‘ярень, розважальних центрів, знижує попит на оренду та комунадьні послуги, заморожує роботу постачальників, дистриб‘юторів, впливає на аграрний сектор та навіть переробну галузь.

Фактично, єиним сектором, який може збільшити свою економічну роль внаслідок кризи, є охорона здоров’я.
А вплив карантинних заходів на всі сектори економіки може призвести до 20% падіння ВВП, втрати 13% зайнятого населення, 29% падіння податкових надходжень, а також поставить під загрозу малі підприємства в усіх галузях.

З огляду на такі тривожні прогнози, очевидно, що держава потребує більш зважених підходів до обмежень і переформатування карантину на ризик-орієнтовану модель замість повного закриття цілих секторів економіки.